Нові правила експорту зерна. До чого готуватися?

Боротьба з різного роду «схемами» в зернотрейдингу здавна бентежить розум податківців. За останні декілька років з’являлись та зникали різні концепції поборення, в рамках реалізації однієї з них навіть знизили ставку ПДВ на частину зернових та олійних.  Однак цього виявилося мало і от 12 січня Верховною Радою було проголосовано зміни до Податкового кодексу України, завданням яких є боротьба з неповерненням валютної виручки. Які ж покращення обіцяє даний законопроект?

Підтримайте наші агромедіа

З моменту вступу в силу відповідного Закону та до завершення воєнного або надзвичайного стану на експорт пшениці, ячменю, кукурудзи, сої, ріпаку, соняшнику, соняшникової олії та шроту Кабінетом Міністрів України може вводитися новий режим — експортного забезпечення.

У випадку, якщо такий режим введений для певної товарної позиції, для її експорту буде вводитися особливий порядок. Так експортер, який протягом місяця експортує товари, на які введений відповідний режим, в межах ліміту та не порушував валютне законодавство протягом останніх дванадцяти місяців, буде проводити експортні операції як і раніше та жодних змін для нього не повинно виникати.

Щодо ліміту, то він розраховується як 1/3 від вартості товарів, експортованих за попередні 6 місяців, по митним деклараціям, по яким експортером отримано оплату за товар в повному розмірі. Тобто за такий товар або було отримано передоплату, або банками закритий валютний нагляд за поверненням валютної виручки.

Єдине, що треба буде зробити такому експортеру — звернутися до обслуговуючих банків, щоб вони відзвітували перед НБУ про обсяг таких операцій, а вже НБУ в свою чергу щомісяця буде інформувати митницю про розмір ліміту такого експортера.

Якщо ж вартість експортованого товару перевищує цей ліміт, то до відповідного перевищення буде застосовуватися окрема процедура, а саме:

  • До подання митної декларації експортер має зареєструвати податкову накладну на такий товар в повному обсязі за ставкою ПДВ для постачання на території України. Тобто, окрім шроту та олій, така ставка складатиме 14%. Реєстрація такої накладної не може бути зупинена.
  • Після цього експортер матиме право на подання митної декларації та здійснення експорту.
  • В подальшому, тільки після отримання повної оплати за товар і закриття банком контролю щодо повернення валютної виручки (про що банк самостійно звітує в податкову протягом 3 днів, а податкова повідомляє експортера в електронний кабінет), експортер матиме право зареєструвати розрахунок коригування та змінити ставку податку за експортованим товаром на нульову. Реєстрація розрахунку коригування також не зможе бути зупинена податковими органами.
  • Після реєстрації розрахунку коригування, у випадку, якщо у експортера виникне від’ємне значення суми ПДВ, воно підлягатиме бюджетному відшкодуванню.
  • Також змінами зафіксовано, що новою вимогою для обов’язкової реєстрації платником ПДВ є придбання/постачання товарів для використання в операціях, до яких застосовується режим експортного забезпечення.
  • І щоб остаточно зафіксувати цей алгоритм як працюючий, законом заборонено проведення розрахунків іншим шляхом, аніж отримання коштів від нерезидента на рахунки експортера в Україні такі як: зарахування зустрічних вимог або отримання оплати на рахунки іноземних банків та інші.
  • Нас, звичайно, цілком не цікавить, яким чином будуть жити з вказаними змінами  недобропорядні платники податків, однак для інших експортерів певні незручності та негативні наслідки таки виникнуть. 

    Бізнес всупереч війні, або Про нові напрямки роботи Ерідон, LNZ Group, VITAGRO та інших агрокомпаній у 2022 році Читати також

    Так, наприклад, ПДВ з товару, поставленого поза лімітами у зв’язку із реєстрацією податкової накладної на умовну реалізацію, може впливати на виникнення обов’язку фактичної сплати більшого розміру ПДВ до бюджету. Адже з моменту реєстрації такої накладної платник фактично декларує свої податкові зобов’язання на відповідну суму. І якщо оплата товару відбудеться в наступному податковому періоді, то ці зобов’язання змінять суму ПДВ в більшу сторону. 

    До того ж зернотрейдинг — сезонний бізнес і на старті сезону, коли відбуваються суттєві обсяги поставок, ліміт, вирахуваний за попередні місяці може бути достатньо невеликим. Що призведе до його значних перевищень. А відповідно і сплати відповідних сум до бюджету. Звичайно, в подальшому дані суми повинні бути відшкодовані. 

    Але по-перше, це відбудеться значно пізніше, а по-друге, у випадку, якщо після всіх перевірок податкова все таки підтвердить такий ПДВ. 

    Таким чином, окрім звичайного заморожування коштів в розмірі ПДВ, експортери можуть стикнутися і з необхідністю фактичної сплати більших сум до бюджету, аніж це було до нововведень. Звичайно, це не передоплата ПДВ живими коштами, як пропонувалося раніше, але надзвичайно близько до того.

    Окремо варто нагадати, що далеко не всі випадки неповернення валютної виручки є шахрайськими

    Отже, експортер, який зазнав збитків у зв’язку із тим, що контрагент з ним не розрахувався, окрім стандартних санкцій в розмірі до 100% неотриманої виручки, додатково втрачає 14% у формі ПДВ. Також весь наступний рік він не зможе експортувати згадані товари, не застосовуючи обмежувальні процедури, навіть якщо розміри ліміту це дозволятимуть.

    Нам цілком зрозуміле бажання наповнення бюджету, особливо  в такий складний період для країни, так само як і боротьба зі «схемами», але чомусь це черговий раз відбувається за рахунок порядних платників податків та ще й в найскладніший для них момент за всю історію незалежності.

    Анатолій Косован, адвокат, управляючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group

    Источник: www.latifundist.com

    Ответить

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *