Навесні ми отримаємо мільйон тонн некондиційної кукурудзи — Богдан Костецький

Богдан Костецький: Навесні ми отримаємо мільйон тонн некондиційної кукурудзи

Ті аграрії, які залишили кукурудзу зимувати в полі, навесні отримають заражене мікотоксинами зерно, яке не зможуть продати. Арифметика, яку використовують при змішуванні пшениці, щоб оптимізувати якість, тут вже не спрацює. То, що робити з таким зерном? Чому ми можемо недоекспортувати 4-5 млн т кукурудзи і чи очікувати зростання цін? Про це все розповів операційний партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький під час онлайн-зустрічі, організованої освітньою платформою «Культиварій‎».

Підтримайте наші агромедіа

Що з цінами на кукурудзу з поставкою на грудень-січень

Ціни ростуть. Але тільки для тієї кукурудзи, яка сертифікована для відправки в Китай. Її готові купувати по $215/т з поставкою у грудні-січні. Причини очевидні. Багато виробників фізично не спромоглися пройти цю сертифікацію. Її потрібно було проводити після посіву кукурудзи, а аграрії просто фізично не могли це зробити, а декому взагалі було не до цього в той момент. Саме тому кукурудзи, яка підходить для такого експорту, дуже мало.

Щодо цін в Дунайських портах, то там кукурудза коштує менше $200. Трохи більша ціна в портах Великої Одеси — $202-207.

Зважаючи на сезонність та перспективи виробництва кукурудзи в набагато більших об’ємах в Південній Америці, цінові перспективи виглядають дуже похмуро. Сьогодні ті виробники, які територіально працюють не з Волинської області, сидячи під кордоном з Польщею, чи на близькій відстані від основних ліквідних пунктів накопичення товару, продають свою кукурудзу собі у збиток, з метою вивільнення коштів.

Україна може недоекспортувати 4-5 млн т кукурудзи

Україна не може виконати своє експортне завдання з об’єктивних причин. Так, ми змогли досягнути максимально можливих показників експорту через західні кордони і Дунайські порти. А от що стосується глибоководних портів, то стикнулися фактично із саботажем країни-агресорки. Наразі на вхід у Босфор стоїть майже 100 суден в очікуванні проведення інспекції. З боку росії виділено тільки 4 фахівця для роботи в 4 групах позмінно.

Після продовження роботи «зернового коридору» в середньому за добу інспектується тільки 3-4 судна. Це катастрофічно мало. І це саме те вузьке місце, яка не дозволяє нам досягти об’ємів, необхідних для експорту. Відповідно вже зараз зрозуміло, що кукурудзи врожаю 2022 року піде на експорт на 4-5 млн т менше, ніж могло. Недовиконання експортного завдання, з урахуванням перехідних залишків урожаю 2021 року, складає близько 10 млн т.

Залучення Миколаївського порту до «‎зернової угоди» покращило б становище, але стабільна робота Спільного координаційного центру (СКЦ) має бути в пріоритеті. ‎ ‎

Площі під кукурудзою скоротяться, і це факт

У сезоні 2023/2024 ми побачимо драматичне скорочення посівних площ під кукурудзою. Можливо, нам і потрібно пройти цей період, зменшуючи виробництво під цією культурою, зменшуючи переробку, об’єми експорту.

Перевага буде віддаватися олійним культурам, зокрема, соняшнику та сої. У серпні-вересні 2023 року у нас також можуть збільшитися площі під ріпаком.

Чи будуть покупці на кукурудзу, яка зимувала в полі?

Багато аграріїв залишили цього року кукурудзу в полі. З одного боку, це наче вигідно: ти не витрачаєшся на зберіганні, кондиціонуванні зерна після збору. З другого боку, це як зайти в казино та зіграти у чорне-червоне.

У знайомого аграрія майже 100 тис. га у Харківській, Сумській та Полтавській областях, він має успішний досвід зимівлі кукурудзи в полі: зібрав 200 тис. т ще з нижчою вологістю, ніж вона була на початку зими. Мені здається, цьому унікальному випадку просто посприяла погода. Будь-який свідомий виробник ніколи на таке не піде.

З чим ми зіштовхнемося? Вже в 2023 році ми можемо отримати мільйони тонн некондиційної кукурудзи. Це удар по якості. Кукурудза буде заражена мікотоксинами і її не можна буде підмішувати до кукурудзи нормальної якості. Тобто арифметика, яку використовують при змішуванні пшениці, щоб оптимізувати якість, тут вже не спрацює. Це та сама ложка дьогтю: ти кладеш нормальну партію кукурудзи, підмішуєш уражену мікотоксинами кукурудзу, і маєш зіпсовану партію загалом.

Крім того, це удар по посівних площах. Адже в період, коли ґрунт повинен бути готовим до посіву, на полі буде стояти бадилля кукурудзи.

Чи можна таку кукурудзу використовувати на корми?

Ні. Це дуже ризиковано. Токсини порушують процес травлення у тварин. Тому тут доречним буде прислів’я: жадібний платить двічі. Спочатку на дешевій сировині, а потім на забої чи утилізації вимерлого скота. Тому я б категорично не рекомендував аграріям таку кукурудзу відправляти на корма.

Чому потрібне зелене світло для біоетанолу

Єдиний шанс для некондиційної кукурудзи, ураженої мікотоксинами, — переробка на біоетанол. Але і тут є одне але…. Біоетанольні калькуляції злітають тільки за умови примусового зобов’язання роздрібних мереж підмішувати певний відсоток біоетанолу на кожен літр, що вони постачають.

Україна вже є зерновим хабом, а може стати біометановим, — Сергій Кравчук Читати також

Ми з експертами порахували, що якщо ми матимемо 3-4 млн т кукурудзи і переробимо її на біоетанол, то Україна не зможе сама його спожити. (Звісно, ми поки навіть не маємо потужностей для такого виробництва). Але, якщо хоча б 10% ми будемо підмішувати до традиційного пального, з поточним рівнем споживання, ми утилізуємо тільки 1 млн т кукурудзи.

Щодо економіки такого виробництва, то потрібен не тільки примус, як це було в США, наприклад. Потрібні і стимули: податкові канікули, технопромислові парки. Про це все вже потрібно говорити на державному рівні. Ми не зможемо самі освоїти такі об’єми, нам потрібен європейський ринок біоетанолу. Це дуже струнко лягає  в концепцію боротьби з енергетичною кризою і зменшення залежності від енергоносіїв з росії.

Ринок добрив та ЗЗР падає, насіння соняшника буде в дефіциті, прогнози 2023. Про що ще говорили під час Тrend and Hedge Club Читати також

Думаю, що інвестор довго думати не буде і таки вкладе кошти у будівництво біоетанольного заводу на території України. Звісно, в умовах, коли по нас летять ракети, інвестувати дуже ризиковано. Тому можливо тут навіть треба вести мову про створення вільних економічних зон за кордоном, у найближчих європейських сусідів. Тим паче, що левова частка такого біоетанолу буде постачатися в Європу.

Богдан Костецький, операційний партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest

Источник: www.latifundist.com

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *