Як українські переробники оцінюють перспективи основних напрямків переробки? До яких речей в процесі будівництва та запуску виробництва треба бути найбільш уважними? Як ефективно розрахувати та вийти на перспективні ринки збуту? Як вирішуються проблеми фінансування проектів?
Розглянемо цікаві рішення, плани та пропозиції, а також проєкти з переробки про які говорили на панельній зустрічі з «Агропереробки» на New Food Summit 2023.
Глибинна переробка кукурудзи: проєкти та рішення
Олег Левченко, співзасновник «Екоінвест Прикарпаття», поділився своїм досвідом переходу від зернотрейдингу до реалізації амбітного проєкту з переробки кукурудзи на молочну кислоту та підкреслив важливість інновацій та адаптації до змінних умов ринку.
«Ми віримо в те, що робимо», — говорить Олег Левченко. Компанія планує використовувати кукурудзу не лише як харчовий продукт, а і як сировину для виробництва молочної кислоти, яка має широке застосування в косметиці, фармацевтиці та харчовій промисловості.
За даними Олега, імпорт молочної кислоти в Україну становить близько 120 тис. т на рік, що відкриває величезні можливості для внутрішнього виробництва.
«Якщо розпочинати будь-який проєкт з того, що у вас не вийде, то вибачайте, не починайте. Я свято вірю в те, що я роблю!», — каже Олег Левченко
Проєкт не обмежується лише молочною кислотою. «Екоінвест прикарпаття» також розглядає можливості виробництва біометану та біогазу, які можуть стати важливими елементами в енергетичній незалежності України.
«Ми дивимося в майбутнє, де наша енергія та ресурси будуть повністю відновлюваними», — зазначив Олег.
Позитивні можливості для українського бізнесу
Євгеній Садовий, директор з перероблення продуктів агровиробництва компанії «Астарта-Київ», підкреслює, що за 30 років компанія виросла з простого виробника продукції до одного з лідерів галузі в переробці. Це сталося завдяки сучасним заводам з переробки сої, виробництву молока та біогазу. Компанія «Астарта-Київ» входить у ТОП-3 виробників цукру в Україні.
Садовий наголосив на важливості принципів сталого розвитку в агросекторі. Він зазначив, що при будівництві заводу з переробки сої, який був запланований 10 років тому, основна увага була зосереджена на внутрішньому ринку. Однак, завдяки високим стандартам будівництва та виробництва, сьогодні компанія експортує значну частину своєї продукції — 70% шроту та 90-95% олії.
Євгеній Садовий також поділився своїми роздумами щодо міжнародної конкуренції та можливостей для українських виробників.
«Часто говорять, що ніби ми конкуруємо з європейськими виробниками. Але я б сказав, що це не зовсім так. Бо ж якщо ми говоримо, наприклад, про цукор, то нашими конкурентами є Південна Америка. Якщо ми говоримо про шроти — це Північна Америка. Але ми знаходимося ближче до Європи. Загалом сьогодні все ж таки я бачу досить багато позитивних можливостей для українського бізнесу на ринках Європи», — зазначив Садовий.
Реалії та досягнення соєпереробного бізнесу
Галина Матвійчук, співвласниця та комерційна директорка «Любарецького соєпереробного заводу», ділиться своїм досвідом відкриття компанії та перспективами розвитку галузі.
Завод, який Галина представляє, зіткнувся з непростими умовами на старті своєї діяльності.
«Ми повинні були запуститися в березні 2022 року, але по відомих усім причинах не змогли цього зробити. Дякуючи нашим воїнам, ми почали свою роботу в травні 2022 року» — розповідає Матвійчук.
Незважаючи на виклики, завод швидко налагодив експортні поставки.
«Запустившись в травні 2022 року, ми вже за три місяці почали експортувати майже 50% нашої продукції» — говорить Галина.
Вона підкреслює, що їхня компанія стала однією з перших, хто почав експортувати макуху, продукт, який підходить для виробництва кормів для свійських тварин та птиці.
Матвійчук відверто ділиться досвідом виходу на зовнішні ринки, вказуючи на помилки, які були зроблені під час розвитку бізнесу.
«Ми переробляємо 2,1 тис. т сої на місяць. Тобто ми невелика крафтова переробка. Так склалося на ринку, що цей сектор звик працювати по-іншому. Світовий ринок купує олію та шрот. А ми продаємо макуху. Мала переробка — це звісно не про такі об’єми експорту. Ми можемо дозволити зупинитися і відреагувати на якісь коливання ринку. Можемо дозволити собі швидко зреагувати на якусь нову законодавчу базу чи умови експортування», — розповіла Галина.
Вона також розповіла про гнучкість малого переробного бізнесу, який може швидко реагувати на зміни ринку та нову законодавчу базу.
Нові горизонти та виклики для Vitagro
Роман Кантаровський, керівник розвитку проєктів зовнішнього інвестування VITAGRO, розповів, що компанія локально знаходиться в Хмельницькій області та обробляє 85000 га. землі. VITAGRO має тваринницькі та молочні ферми, комбікормовий завод, представлена в садівництві та проводить реконструкцію та будівництвом нових потужностей.
Він розповів про досягнення у сфері розширення виробничих потужностей, особливо у контексті переробки сої.
«На сьогодні ми вже закінчуємо будівництво біогазового заводу. Найближчим часом плануємо запускати виробництво біоетанолу на базі спиртового заводу. І вже маємо ціль — побудувати завод з глибокої переробки сої», — розповів Кантаровський про поточні проєкти.
Кантаровський висловив оптимізм щодо майбутнього розвитку компанії, але також вказав на деякі виклики.
«Нам є куди розвиватися, платформа для нарощування потужностей є. Проте сьогодні конкурувати, наприклад, з природнім газом біометан не може. Собівартість його виготовлення буде складати приблизно $500/тис. м.куб. Якщо сюди додати адміністративні витрати, то сума збільшиться до $700. При нинішній вартості природного газу, біометан не може бути конкурентоспроможним на локальному ринку. Плюс мають місце ще різні процедурні питання. Тобто тут би необхідна була участь і зацікавленість безпосередньо держави», — зазначив Кантаровський, підкреслюючи необхідність державної підтримки для розвитку цього напрямку.
Гнучкість в роботі та якість продукції
«Доходить до такого, що деякі наші конкуренти говорять, що ми купуємо крохмаль в Білорусі та возимо його в Європу», — відверто дивується цьому Юрій Пульгун.
Та домисли конкурентів не впливають на роботу компанії.
«Головне, щоб компанія мала хороший продукт, який буде точно не гірше, а навіть і краще за європейський. Потім потрібно шукати можливості. Тому що, незважаючи на те, що є багато виробників в Європі, вони не завжди гнучкі, вони не завжди готові на поступки. Це дає можливість для таких, як ми, бути гнучкими, робити те, що хоче клієнт», — резюмував Юрій Пульгун.
Генеральним інформаційним партнером New Food Summit 2023 виступив Latifundist.com, а модератором панелі «Агропереробка» був Костянтин Ткаченко, головний редактор Latifundist.com.
New Food Summit 2023 став місцем обміну думками про сучасні виклики та можливості в агропереробній галузі України. Учасники, серед яких були виробники, експерти та інвестори, фокусувалися на практичних аспектах — від ефективності виробництва до стратегій збуту. Захід виявився корисним для обговорення реальних кейсів, обміну досвідом та пошуку нових ідей для вдосконалення роботи в умовах змінного ринку.
Олексій Пирогов, Latifundist.com
Источник: www.latifundist.com
