Податковий комітет Верховної Ради України днями підтримав до другого читання законопроєкт №11084, яким пропонується встановити критерії щодо виокремлення найбільш доброчесних платників податків та надання їм певних преференцій у взаємодії з податковою службою.
Про це розповів фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Мирослав Лаба у колонці на «Інтерфакс-Україна».
«Безперечно, хорошою ідеєю авторів законопроєкту про «клуб білого бізнесу» є бажання надати бізнесу не фіскально орієнтованого контролера, а доброзичливого податкового менеджера, який супроводжуватиме платника податків, а в податковому контролі акценти змістяться з покарання платника податків на супровід, перевірку та коригування його повсякденної поведінки», — вважає він.
За словами експерта, можливість отримання персонального «комплаєнс-менеджера» чи «податкової няні», яка допоможе підприємцям розібратись у всіх перипетіях українського податкового законодавства та запобігти штрафам, дуже позитивно сприймається бізнесом. Єдине, що викликало застереження — це критерії доброчесності, які пропонується встановити для «клубу білого бізнесу».
«Прийняття законопроєкту умовно матиме вплив на кілька груп платників податків», — говорить Мирослав Лаба і пояснює критерії їх поділу.
Перша група (близько 2% компаній) — це ті, хто вже сьогодні сплачує високі податки і, ймовірно, задовольняє всі критерії «клубу білого бізнесу». Вони отримають заслужене визнання у суспільстві й, можливо, більш лояльне ставлення з боку контролюючих органів.
Друга група (2-3% компаній) — ті, хто шляхом незначного збільшення рівня сплати податків (переплатами) або/та управлінських рішень щодо зміни основного виду діяльності чи місця реєстрації, зможуть досягти необхідного рівня середньогалузевих показників. Як і перша група, вони отримають визнання та кращий сервіс.
Третя група (до 0,1%) — це компанії, які можуть свідомо ухилятись від сплати податків (по акцизному збору, рентних платежах), мати значні тіньові обороти, однак внаслідок збільшення сплати трьох основних податків досягти критеріїв доброчесності та отримати законний імунітет від податкових перевірок.
Четверта група (95% бізнесу) — це ті компанії, які не зможуть досягти встановлених критеріїв доброчесності й автоматично підпадатимуть у категорію потенційних порушників, не членів «клубу білого бізнесу».
«Вочевидь, що переваги від збільшення податкових надходжень другої групи неспіврозмірні з негативними наслідками впливу такого рішення по двох останніх групах суб’єктів господарювання. З урахуванням останніх доповнень щодо можливості бронювання 25% працівників для учасників «клубу білого бізнесу», питання об’єктивності критеріїв відбору матиме важливе економічне, соціальне та мобілізаційне значення», — вважає експерт.
На його думку, у разі прийняття народними депутатами цього законопроєкту, в Податковому кодексі України буде «зацементовано» презумпцію винуватості близько 90% бізнесу та статус «ризикового» платника податків. Водночас питання реформування податкової служби з урахуванням рекомендацій міжнародних експертів будуть знову відкладені на невизначений час.
Источник: www.agroportal.ua
