Глобальне виробництво м’яса потроїлося з 1960 року

Глобальне виробництво продуктів тваринного походження значно зросло за останні шість десятиліть, але їхня доступність залишається нерівномірно розподіленою між різними регіонами. Особливо помітне зростання спостерігається у виробництві м’яса птиці, яєць та свинини, тоді як у країнах Африки на південь від Сахари споживання на одного мешканця практично не змінилося.

Цю інформацію надає Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Згідно з новим дослідженням, у період з 1961 по 2022 рік світове виробництво м’яса збільшилося приблизно з 71 мільйона тонн до 361 мільйона тонн, молока — з 342 мільйонів тонн до 930 мільйонів тонн, а яєць — з 15 мільйонів тонн до 94 мільйонів тонн. Найбільш стрімке зростання відзначено у виробництві м’яса птиці, тоді як обсяги виробництва яловичини в багатьох регіонах залишилися стабільними або навіть знизилися.

Наразі Азія є найбільшим виробником продукції тваринного походження, проте Північна Америка лідирує за показниками забезпеченості на душу населення.

Водночас, у країнах Африки на південь від Сахари доступність такої продукції залишається низькою, незважаючи на деякі позитивні тенденції.

ФАО також наголошує, що приблизно третина всіх вироблених у світі продуктів харчування втрачається або марнується, при цьому близько 14% цієї частки припадає на продукцію тваринного походження. Основними причинами цього є недостатній розвиток холодильної інфраструктури, проблеми зі зберіганням та транспортуванням, особливо в країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

За даними організації, міжнародна торгівля продукцією тваринного походження, хоча й зростає, забезпечує лише близько 10% світового споживання, і переважна більшість продукції виробляється та споживається в межах окремих країн.

ФАО також зазначає, що галузь тваринництва стикається з низкою серйозних викликів, серед яких: зміна кліматичних умов, викиди парникових газів, деградація земельних ресурсів, неефективне використання водних ресурсів, поширення зоонозних захворювань, розвиток антимікробної резистентності та необхідність покращення умов утримання тварин.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *