Озимина після зимового періоду
Підгодівля озимої пшениці. Формування врожаю в основному залежить від кліматичних умов весни, від того, в якому стані перебувають озимі по весні після зимових негараздів. Отже, важливим фактором у формуванні врожаю є опірність озимих рослин до впливу низьких температур повітря навесні після танення снігового шару. Тому в березні для аграріїв важливим є питання живлення озимої пшениці та способи її відновлення. Але, щоб зрозуміти, які поживні елементи необхідні для культури, потрібно об’єктивно оцінити, як вплинули на неї несприятливі зимові обставини.
– Минула зима виявилася особливо “жорстокою”, – описує ситуацію на полях відповідальна за проект “Топ-100” Олена Дудкіна, – морози, що досягали 28 градусів, сніжні бурани, лютневі потепління. Для озимої пшениці такі погодні умови не завжди корисні. Внаслідок різкої зміни температури на полях утворилася крижана кора, яка трималася понад місяць. Місцями кірка виявилася притиснутою до ґрунту. Але після відлиги в лютому цей льодовий покрив зник, залишилися лише окремі його прояви, що вже не вплинуть на загальний стан поля. Аграріїв більше турбували сильні морози, які зберігалися до кінця січня, хоча сніговий покрив був товщиною 9-12 сантиметрів.
Разом з тим, перезимівля рослин залежить ще й від технології, за якою вирощували озимину. Для прикладу: більшість посівів, що вирощують за звичайною технологією, загинули під крижаною кіркою, а культури, які вирощують за ґрунтозахисною технологією, знаходяться у кращому стані, оскільки були захищені пожнивними рештками.
Обстеження полів модельного агрокультурного підприємства “Агро-Союз” показало: озима пшениця перебуває у задовільному стані, зиму вона пережила вдало. Але, як відомо, озимі вимерзають не тільки в зимовий період, трапляється, що небезпека чатує і рано навесні. Тому радіти агрономам ще рано. За спостереженнями агрометеорологів, навесні шкідливою для озимих може бути тривала прохолодна погода після танення снігу (з середньодобовими температурами 0…2 °С морозу), коли неможливе живлення рослин, у тому числі й завдяки надходженню поживних речовин з ґрунту. Загибель озимих у ранньовесняний період залежить від стану рослин на момент їх виходу з-під снігу, амплітуди коливань температури та кількості сонячного випромінювання. Заморозки вкрай небезпечні для озимих зернових, для озимої пшениці до початку відростання, коли вони дуже ослаблені після перезимівлі й відчувають гострий дефіцит поживних речовин, особливо азоту. Після відростання, з початком фотосинтезу, рослини поповнюють виснажені запаси пластичних речовин і стають більш стійкими до весняних заморозків.
Авітаміноз у рослин
Весняна підгодівля озимої пшениці. Навесні озимі культури, залежно від умов перезимівлі, можуть мати різний ступінь пошкодження внаслідок впливу осінніх і зимових несприятливих факторів.
Навіть ті з них, що успішно перезимували, залежно від кліматичних умов весни, мають різну продуктивність. Найбільше це стосується рослин з різним ступенем видимих або прихованих пошкоджень.
Культурна рослина подібна до організму людини, імунітет якої навесні слабшає через нестачу вітамінів. І хоча стан рослин не викликає занепокоєння, вони дещо ослаблені й потребують збільшення азотного живлення, необхідного для посилення росту культур.
У цей період у ґрунті мінеральних сполук азоту дуже мало, процеси іммобілізації азоту через низькі температури не відбуваються, а нітрати вимилися з кореневмісного шару ґрунту разом з опадами протягом зими та рано навесні. Виникає необхідність у підгодівлі озимої пшениці. Дозу азотних добрив для весняної підгодівлі потрібно розраховувати виходячи із запланованої врожайності та коригувати відповідно до стану рослин після зимівлі.
Весняна підгодівля озимої пшениці
– Першу весняну підгодівлю ми проводимо на початку відростання рослин, тобто у фазі весняного кущіння, – пояснює Олена Дудкіна. – Цей період можна назвати “критичним” щодо азоту. Адже в рослин відбувається інтенсивний ріст надземних вегетативних органів. Та головне те, що в конусі наростання закладаються важливі елементи продуктивності рослин: кількість бічних стебел, листя, а відповідно, й площа листкової поверхні та густота посіву. В цей період потрібне помірне азотне живлення озимої пшениці. Ми використовуємо підгодівлю в розмірі 30% від загального обсягу потреби азоту на запланований урожай. Потрібну кількість вираховуємо залежно від агрокліматичних умов нашої зони, попередника, фенології рослин тощо (норми внесення добрив під озиму пшеницю). Надлишок азоту в цей період теж небажаний, оскільки він може спричинити вилягання рослин у фазі трубкування.
Перше прикореневе внесення рідких добрив (КАС + розчин сульфату амонію) на полі ТОП-100 запланували на другу декаду березня.
Олена Дудкіна,
агроном-технолог,
відповідальна за проект
“Топ-100” в корпорації “Агро-Союз”
Анна Каплун,
журналіст