Озимина після зими
Підгодівля озимої пшениці. Формування врожаю в основному залежить від гідротермічних умов весняного періоду, від того, у якому стані знаходяться озимі культури навесні після зимових бур. Тому суттєвим фактором у створенні врожаю є опірність озимих рослин до впливу низьких температур повітря навесні після танення снігу. Відтак у березні для аграріїв важливим є питання підживлення озимої пшениці та шляхи її відновлення. Але, щоб зрозуміти, які поживні елементи потрібні для культури, необхідно об’єктивно оцінити, як вплинули на неї несприятливі зимові умови.
– Минула зима видалася особливо “суворою”, – описує ситуацію на полях відповідальна за проект “Топ-100” Олена Дудкіна, – морози, які досягали 28 градусів, сніговії, лютневі потепління. Для озимої пшениці такі метеорологічні умови не завжди корисні. Через різку зміну температури на полях утворилася крижана кора, яка трималася понад місяць. Місцями кора виявилася притиснутою до землі. Але після потепління в лютому цей крижаний покрив зник, залишилися тільки поодинокі його прояви, що вже не вплинуть на загальний стан поля. Аграріїв більше турбували сильні морози, що тривали до кінця січня, хоча сніговий покрив був товщиною 9-12 сантиметрів.
Разом з тим, перезимівля рослин залежить також і від технології, за якою вирощували озимину. Для прикладу: більшість посівів, які вирощують за традиційною технологією, зникли під крижаною корою, а культури, які вирощують за грунтозахисною технологією, перебувають у кращому стані, тому що були захищені післяжнивними рештками.
Обстеження полів модельного агрокультурного підприємства “Агро-Союз” показало: озима пшениця перебуває в задовільному стані, зиму вона витримала вдало. Проте, як відомо, озимі вимерзають не тільки в зимовий період, трапляється, що небезпека чатує і ранньою весною. Тому тішитися агрономам ще завчасно. Згідно зі спостереженнями агрометеорологів, навесні шкідливою для озимих може бути тривала прохолодна погода після танення снігу (з середньодобовими температурами 0…2 °С морозу), коли неможливе живлення рослин, у тому числі й через надходження поживних речовин з грунту. Загибель озимих у ранньовесняний період залежить від стану рослин на момент їх виходу з-під снігу, амплітуди коливань температури та обсягу сонячної радіації. Заморозки вкрай ризиковані для озимих зернових, для озимої пшениці до початку відростання, коли вони дуже знесилені після перезимівлі й відчувають гострий брак поживних речовин, особливо азоту. Після відростання, з початком фотосинтезу, рослини поповнюють вичерпані запаси пластичних речовин і стають більш стійкими до весняних заморозків.
Брак вітамінів у рослин
Весняне підживлення озимої пшениці. Навесні озимі культури, залежно від умов перезимівлі, можуть мати різний рівень пошкодження внаслідок впливу осінніх і зимових несприятливих факторів.
Навіть ті з них, що успішно перезимували, залежно від гідротермічних умов весняного періоду, мають різну продуктивність. Особливо це стосується рослин з різним ступенем видимих або прихованих пошкоджень.
Культурна рослина подібна до організму людини, імунітет якої навесні слабшає через нестачу вітамінів. І хоча стан рослин не викликає занепокоєння, вони дещо ослаблені й потребують збільшення азотного живлення, необхідного для посилення росту культур.
У цей період у грунті мінеральних сполук азоту дуже мало, процеси іммобілізації азоту через низькі температури не відбуваються, а нітрати вимилися з кореневмісного шару грунту разом з опадами протягом зими та рано навесні. Виникає необхідність у підживленні озимої пшениці. Обсяг азотних добрив для весняного підживлення потрібно розраховувати виходячи із запланованої урожайності та коригувати відповідно до стану рослин після зимівлі.
Весняна підгодівля озимої пшениці
– Першу весняну підгодівлю ми проводимо на початку відростання рослин, тобто у фазі весняного кущіння, – пояснює Олена Дудкіна. – Цей період можна назвати “важливим” щодо азоту. Адже у рослин відбувається інтенсивний ріст наземних вегетативних органів. Та найголовніше те, що в конусі наростання закладаються важливі елементи продуктивності рослин: кількість бічних стебел, листя, а відповідно, і площа листкової поверхні та щільність посіву. У цей період необхідне помірне азотне живлення озимої пшениці. Ми застосовуємо підгодівлю в розмірі 30% від загального обсягу потреби азоту на запланований урожай. Необхідну кількість вираховуємо залежно від агрокліматичних умов нашої зони, попередника, фенології рослин тощо (норми внесення добрив під озиму пшеницю). Перевищення азоту в цей період також небажане, оскільки воно може викликати вилягання рослин у фазі трубкування.
Перше прикореневе внесення рідких добрив (КАС + розчин сульфату амонію) на полі ТОП-100 запланували на другу декаду березня.
Олена Дудкіна,
агроном-технолог,
відповідальна за проект
“Топ-100” в корпорації “Агро-Союз”
Анна Каплун,
журналіст