Рокамболь – це великий цибуле-часник, його ще іменують як слоновий або велетенський часник. Він і справді за своїми габаритами перевершує усі часникові види. Водночас, його смак трохи ніжніший за звичний нам часник, але він не менш цінний як продовольча культура.
Затребуваний та широко застосовується у промислових масштабах у Європі та державах Азії. На теренах України доволі рідкісний вид, але в останні роки на присадибних ділянках та городах трапляється дедалі частіше. Для того, щоб отримувати по-справжньому дивовижні врожаї рокамболю, потрібно зовсім небагато. А саме: підготувати для нього поживні ґрунти, внести трішки добрив під час посадки, плюс трохи піклування та уваги під час догляду – і рокамболь здивує вас великими здоровими цибуле-часничинами. Чи насправді це так, наша редакція дізнавалася у Володимира Мережка, людини, котра завезла його в Україну та створила «Клуб виробників рокамболю».
Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, про себе…
— Після завершення навчання в школі вступив до Київського національного торговельно-економічного університету, на той момент Торгово-економічного інституту. Моя спеціальність не мала відношення до сільського господарства, тому до приходу в цю галузь змінив чимало робіт. З агровиробництвом добре обізнаний, оскільки випадало керувати й агрохолдингами. Культивував усі основні культури, тому добре знаю їхній потенціал. Мене завжди хвилювало, чому у доброму агрохолдингу можна з одного гектара отримати 500 доларів, а ось фермер, котрий володіє невеликою кількістю землі та не такими ресурсами, як у великих господарствах, не може отримати такі прибутки, хоча й трудиться, як кінь? І я вам поясню — чому. У агрохолдингу мені доводилося спілкуватися з пайовиками, котрі віддавали нам землю в оренду. Я їх постійно запитував, скільки вони заробляють на власному городі. Ніхто з них мені чіткої відповіді не давав. Тому що наші люди, котрі працюють на землі, зовсім не вміють отримувати прибуток з її обробітку. Їх цьому ніхто не навчав, а самі вони з різних причин не могли навчитися. Ще під час роботи в агрохолдингу у мене була мета навчити таких людей працювати на землі так, щоб добре заробляти. Але далі задуму не пішло… Сьогодні з впевненістю можу стверджувати: я можу навчити малих фермерів та звичайних селян заробляти гарні прибутки завдяки екзотичній рослині – рокамболь.
Де ви вперше дізналися про цю рослину?
— Рокамболем займаюся вже п’ять років поспіль на власній присадибній території площею 10 соток. І мені цього цілком вистачає! Першу головку рокамболю привіз з Флориди, США, де придбав її за 7 доларів, потім розмножив. Так утворився «Клуб виробників рокамболю». На сьогодні в Україні не надто багато людей знають, що це за рослина. Люди спостерігають та цікавляться. Це важливо. Поки все тільки починається, воно має свою ціну. Зараз в Україні є, можливо, близько 40 зацікавлених людей – і це покупці мого екзотичного овочу. Вони розуміють, як культивувати цю рослину, яка її цінність і як на ній отримати прибуток.
Ми маємо з вами аграрну країну, майже кожен мешканець нашої держави володіє 5–10 сотками. Цю культуру раджу висаджувати на невеликих площах, оскільки вирощувати рокамболь у агрохолдингах буде дуже складно, бо великі обсяги вимагають значного інвестування. Вартість рокамболю, безперечно, «вражає». Головка цього цибуле-часнику коштує 350 грн, зубок — приблизно 30–35 грн. Тому я пропоную культивувати його на території 10 соток, і селянину цього буде достатньо. Навіть, спочатку, достатньо буде і однієї сотки.
Для висаджування рокамболю на 1 м2 необхідно 20 зубців (в рядку — п’ять, таких рядів у нас чотири). З цього обсягу отримаємо 20 головок рокамболю. Якщо кожна буде важити 100 г, ми отримаємо 2 кг. А з однієї сотки — щонайменше 200 кг. Тож порахуйте: якщо його навіть реалізувати за ціною часнику (36 грн), а він коштує значно дорожче — від 300 грн і вище, то скільки ми отримаємо в підсумку… Тому, вважаю, будь-який дрібний фермер чи просто селянин на своєму городі може мати непогані прибутки завдяки культивуванню рокамболю. ?
Чи існує ринок збуту рокамболю в Україні?
— Ринку рокамболю в Україні поки що немає, тому продаю його зі своїми партнерами на різних аграрних виставках, ярмарках, через власний вебсайт та OLX.
Розкажіть більш детально про технологію вирощування рокамболю.
— Спочатку — трішки про розмноження рокамболю. Це багаторічна трав’яниста рослина, котра відноситься до роду цибулевих. Його наземна частина більше нагадує цибулю-порей, аніж звичний нам часник, тому що він має велике листя (ширше як 5–10 мм) та товсті стебла, котрі досягають висоти до 80 см. Квітконіс не дає насіння через відсутність пилку.
Розмножується рокамболь «дітками», бульбочками, зубками. З бульбочок виростає однозубка, а з неї — цибулина, що складається із зубків. У великій цибулині — від чотирьох до восьми зубчиків в залежності від їх розміру, тобто чим більші зубчики, тим менше їх у головці. А сама цибулина сягає 250–350 г (звичайний озимий часник може вирости до 200 г).
Метод розмноження рокамболю відрізняється від розведення виду часнику тим, що він виробляє прикореневі «дітки». Вони «знаходяться» на підземних стеблах – столонах або ж біля самої головки. Під кожною головкою формується щонайменше 3–5 «діток». Але іноді ті з них, що розміщуються на підземних стеблах і зазвичай є короткими, виростають довгими, залишаються в ґрунті після збору врожаю та проростають на наступний рік і засмічують посіви. Як правило, рокамболь починаю висаджувати з 25 вересня по 1 листопада (в Київській області). Зрозуміло, що Україна велика, тому в різних зонах потрібно висаджувати овоч у різний час.
Підготовка ґрунту
Перед висаджуванням рокамболю обробляємо ґрунт за системою Овсінського. Що це за система? Головна ідея технології — поверхневий обробіток ґрунту глибиною максимум на 5 см. Завдяки такому обробітку землі ми маємо добре структурований ґрунт з капілярною структурою, утвореною кореневими системами попередньо висаджених культур, а п’ятисантиметровий шар ґрунту, котрий змішується із рослинними залишками, виступає в ролі мульчі. Це дає змогу створити сприятливі умови для розвитку і кореневої системи, і надземної частини рослин, висіяних на них. Сукупність цих факторів має велике значення, оскільки така система дає змогу повітрю постійно проникати в ґрунт і осідати або ж, вірніше сказати, конденсувати в ньому, завдяки різниці температур повітря й ґрунту, величезну кількість вологи, що знаходиться в повітрі. А шар мульчі на поверхні поля не дає ґрунту пересихати, що підсилює фізичні та хімічні процеси в ньому.
В мене часто питають, який потрібен ґрунт, щоб успішно культивувати овоч. Я відразу наводжу приклад, на якому ґрунті висаджую його сам. На своїй ділянці є пісок, а це, як ви розумієте, не чорнозем… Тому необхідно цей ґрунт зробити більш родючим. Тож перед тим, як висаджувати рокамболь, готую суміш з гною, сапропелю, торфу та попелу. За ці роки, що займаюся висаджуванням рокамболю, перепробував безліч різних сумішей. Однак саме така суміш створює ідеальні умови для розвитку рослин цієї культури.
Після обробітку ґрунту та приготування суміші одразу роблю борозну. Після цього власноруч викладаю в неї приготовлену суміш, у котру висаджую рокамболь на глибину не більше як 4 см — для «діток» та 5 см — для зубків. Тому я вважаю, що немає значення, яким буде ґрунт. Головне — підживити його та створити належні умови рослинам.
Після висаджування рокамболю відразу накриваю посадку соломою. Не для того, щоб уберегти від заморозків, а для стабілізації вологості ґрунту. Мульчування проводжу лише в міжряддях, оскільки в рядку розміщена крапельна стрічка. Полив — обов’язковий, бо без нього не можна отримати добрі результати. Однак поливати кожного дня не потрібно, зрошення проводжу за високої температури повітря або за відсутності дощів.
Засоби захисту рослин
Хімію на своїх посівах не використовую взагалі. Лише перед висаджуванням протруюю насіннєвий матеріал від хвороб та шкідників препаратом Максим XL 035 FS. І цього вистачає. Завдяки цій захисній обробці рослини рокамболю мають чудову вегетацію.
Тому я не розумію, навіщо за відсутності на рослинах якихось проблем, вносити хімію. Мої посадки рокамболю завжди стоять чисті від хвороб. Якщо навіть і виникають якісь симптоми захворювання, спочатку ретельно вивчаю причину, а потім вже вирішую, чим і як його позбутися.
Бур’яни у посіві також є, хоча завдяки мульчі їх не так вже й багато. Тож коли сходи бур’янів проростають, видаляємо їх власноруч. Це нормально, коли бур’яни ростуть на землі, — отже, вона — жива. Якщо їх немає, от тоді потрібно хвилюватися…
Щодо шкідників. Їх у ґрунті дуже багато, але якщо це рослині не заважає, то, знову ж таки, для чого застосовувати хімію? Адже в ґрунті мешкають не лише шкідники, а й багато ентомофагів, котрі борються з ними. Якщо все ж таки шкідники починають шкодити рослинам, ми намагаємося проводити захист лише в тому місці, де вони з’являються.
На мою думку, якщо насіннєвий матеріал якісний та добре підготовлений до висаджування, то про які хвороби та шкідники можна говорити? Тому насамперед потрібно звертати увагу на насіння, котре висаджуєте в ґрунт.
Збирання
Рокамболь, висаджений восени, можна збирати в кінці червня, а той, котрий висадили під зиму, — в кінці липня. Зрозуміти, що вже час викопувати рокамболь, не складно. Якщо листки у верхній частині рослини почали жовтіти, а нижні стали сухими, — саме час. Відкладати цей процес не варто, адже цибулина продовжує сохнути, зубки звільняються від лушпиння та поступово заглиблюються в ґрунт. Те саме відбувається і з «дітками»-цибулинками. А далі не забаряться і гнилісні процеси, котрі можуть вражати денця цибулини.
Очищати рокамболь необхідно власноруч, знімаючи землю, що налипла на овоч. Видаляти корінці та обрізати бадилля слід вже після висихання самої цибулини.
Зберігання
Після очищення рокамболь слід просушити. Для цього можна з’єднати по декілька штук головок в пучки або заплести їх у косу та розвісити в добре провітрюваному місці. Потім можна ще залишити цибулини на відкритому просторі на сонячній стороні, щоб збільшити термін їхньої придатності.
Після повноцінного висихання необхідно перебрати цибуле-часник, щоб відокремити для зберігання тільки здорові плоди. Зберігати цей овоч можна в приміщенні з температурою 10–12°С, розмістивши в ящиках.
Рокамболь, на відміну від зимових сортів часнику, чудово зберігається — майже всю зиму, аж до квітня. Ця культура має високу врожайність, що приблизно в три-чотири рази перевищує врожайність традиційних сортів часнику. ?
Розкажіть коротко про застосування рокамболю, особливості вживання в їжу.
— На смак рокамболь нагадує і цибулю, і часник одночасно. Гострота трохи приглушена, завдяки чому досягається приємне поєднання смакових якостей. Запах м’який, не нав’язливий. При цьому всі кулінарні властивості овоча збережені, і всі страви, куди можна було б покласти цибулю та часник, чудово доповнює рокамболь.
Вживати його можна як у свіжому, так і маринованому вигляді. В їжу придатна як цибулина, так і листя. Рокамболь послужить чудовою приправою для м’ясних страв, салатів. Його застосовують і в консервуванні. Придатний для всіх типів обробки.
Що стосується корисності, то рокамболь володіє всім набором лікувальних властивостей звичайного часнику, крім того, цей овоч містить велику кількість вітамінів, ефірні олії, аскорбінову кислоту та багато інших корисних елементів.
Цікавтеся, пробуйте, експериментуйте — і заробляйте кошти!
І. Катеринчук, канд. с.-г. наук
журнал «Пропозиція», №9, 2020 р.