Озима пшениця займає чільне місце серед культур в Україні та багатьох державах світу. Її широке розповсюдження обумовлено значною пристосовністю культури, а також високою поживною цінністю її зерна. За складом корисних елементів зерно пшениці більше відповідає потребам харчування людей, ніж зерно інших зернових. У складі пшеничного зерна знаходиться 12–24 % протеїну, 53–58% крохмалю, приблизно 2 % жиру, а також попіл та клітковина.
Головна роль пшениці — забезпечення населення хлібом і різноманітною хлібопекарською продукцією — харчами. Відтак, виведення нових, краще пристосованих до поточних кліматичних умов, сортів і збільшення їх генетичного потенціалу у виробничій сфері є першочерговим завданням для селекціонерів будь-якої епохи.
У цій царині особливо результативно працює колектив Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі «Інститут»), під орудою керівника Інституту, відомого у світі генетика-селекціонера, Героя України, академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна.
Кожного року, для розповсюдження інформації про українську селекцію та насінництво зернових культур і технологій їх культивування, за традицією на полях Інституту відбувається міжнародна науково-практична конференція «День Поля», в якій беруть участь десятки високопрофесійних фахівців з провідних установ і сільськогосподарських підприємств нашої країни, колеги з інших країн.
Цього року, враховуючи воєнний стан в державі, всі стадії конференції були проведені безпосередньо на полях Інституту та Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі «Дослідне виробництво») в населеному пункті Глеваха Фастівського району Київської області.
У роботі форуму взяли участь приблизно 100 учасників, серед яких представники виконавчої влади, науковці, очільники та експерти іноземних і вітчизняних агрохолдингів, насінницьких підприємств, фермерських господарств.
Також жваву участь брали міжнародні компанії: «Сингента» (Швейцарія), «Байєр» (Німеччина), «Індіго Агрікалче» (США), «Агрісол/Валагро» (Україна/ Італія), агрохолдингу Agroprosperis Group (Україна-США), Укрпромінвест-Агро, які мали можливість, особисто, ознайомитися з селекційними розробками Інституту — сортами славетних київських пшениць, які є значним внеском у посилення продовольчої безпеки нашої держави, особливо в час широкомасштабної війни.
Пленарну частину конференції відкрив привітальним словом Сергій Ярославович Коць, заступник директора ІФРГ НАН України з наукових питань, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, який від імені академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна побажав учасникам міжнародного заходу плідної роботи та приємних вражень від спілкування.
До його привітань долучився голова Фастівської районної державної адміністрації Київської області — Владислав Володимирович Литвин, який привітав всіх учасників заходу з хлібним святом, і закликав практиків у важкий час війни тісніше співпрацювати з наукою. Він підкреслив, що аграрії Фастівського району вже сьогодні готові до таких дій. А тому першочергове завдання конференції приділити увагу проблемам, з якими зустрічаються керівники та фахівці сільськогосподарських підприємств.
Сергій Коць, заступник директора з наукових питань ІФРГ НАН України, відкриває Міжнародну науково-практичну конференцію «День поля-2024»
Окрім цього, учасники цього форуму мають змогу поспілкуватися з науковцями, ознайомитися з новими видами пшениці озимої селекції Інституту, технологіями їх культивування та завчасно укласти угоду на якісний вітчизняний посівний матеріал, вироблений у Дослідному виробництві.
Голова Фастівської районної ради Віктор Петрович Веремейчик побажав учасникам конференції повного колосу та легкого жниву! Він розповів про стан речей в сільськогосподарській галузі Фастівщини, зауваживши, що зараз район за сільськогосподарським потенціалом став одним з передових в Київській області.
Віктор Петрович також виразив сподівання, що процес від представлення нових сортів і до їх вирощування на полях Фастівського району буде значно швидшим, і Київщина стане одним з провідних сільськогосподарських регіонів України.
Головна доповідь конференції «Внесок Інституту фізіології рослин і генетики НАН України у забезпеченні продовольчої безпеки країни», з якою виступив член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Руслан Андрійович Якимчук, була присвячена новим сортам пшениці озимої та специфіці їх вирощування.
Руслан Якимчук, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України презентує сорти пшениці озимої селекції Інституту фізіології та генетики рослин НАН
Варто зазначити, що за відносно короткий період селекційний процес досяг дивовижних успіхів. Перейнявши від народної селекції на початку ХХ століття сорти злаків з урожайністю 7 ц/га, на сьогодні науковці створили сорти злаків з генетичною здатністю понад 100 ц/га.
З чого починається новий сорт? Ви маєте рацію: він починається з ідеї селекціонера. Хтось казав: якщо селекціонер за період свого життя дав людям хоча б один добрий сорт, він може вважати себе щасливим – говорив Руслан Андрійович. — А у творчому доробку академіка Моргуна біля 200 сортів та гібридів сільськогосподарських культур, які внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для розповсюдження в Україні. Завдяки сучасним досягненням молекулярної генетики, селекції та біотехнології вченим Інституту вдалося розробити теоретичні основи та способи створення високопродуктивних, з чудовою якістю зерна і стійких до стресових факторів навколишнього середовища сортів пшениці озимої з урожайністю більше 100 центнерів зерна з гектара.
Владислав Литвин, голова Фастівської РДА, Давид Коновалов, директор ДСВ ІФРГ НАН України, Віктор Веремейчик, голова Фастівської районної ради
Доповідач висловив сподівання, що перехід від демонстраційних посівів нових сортів та опрацювання елементів технологій їх культивування до впровадження їх на полях – буде все швидшим і Україна стане житницею всієї Європи.
У передвоєнний час сорти пшениці озимої селекції Інституту займали площу посіву в межах 2 млн га, що складає 30 % усіх посівів цієї культури в Україні, а кожен третій хліб випікається з сортів пшениці, створених академіком Володимиром Васильовичем Моргуном.
Область поширення сортів селекції Інституту досить широка – від Львівського Полісся до Степів Донеччини і далеко за межами держави. Валовий збір зерна з цих посівів кожного року повністю задовольняє потреби України в продовольчому зерні, що є важливим внеском у забезпечення продовольчої безпеки держави та посилення її експортного потенціалу.
Серед уже відомих на особливу увагу заслуговують такі універсальні сорти інтенсивного типу, як Подолянка, Богдана та Снігурка. Вони забезпечують стабільно високі врожаї зерна у всіх природно-кліматичних зонах України, мають відмінну стійкість до засухи та морозів. Їх головна перевага – висока виробнича надійність. Список сортів можна доповнити й досить відомими новинками – Городниця, Київська 17, Софія Київська, Щедрівка Київська та інші.
Також значний інтерес в агровиробників викликають високоінтенсивні сорти, які за сприятливих умов вирощування та енергонасиченої технології гарантують отримання рекордних урожаїв. Це сорти Астарта, Фаворитка та Новосмуглянка. Цього року їх список поповнили абсолютно нові сорти – Київська 20, Джамала та Астарта Нова, які вдало поєднують високу продуктивність з якістю зерна.
У зв’язку з нестійким експортом сільськогосподарської продукції Інститут активно впроваджує новий напрям селекційної роботи – створення сортів, зерно яких має високі хлібопекарські властивості. До цієї групи відносяться Здоба Київська та Донор Київський, які вирізняються особливою якістю зерна, головне призначення якого спрямоване на виготовлення хлібобулочних виробів високої якості та якісного борошна, в тому числі і для експорту. Слід наголосити на унікальності сорту пшениці озимої Донор Київський, зерно якого містить 17,0–18,0 % білка високої якості.
В Інституті успішно функціонує «Клуб 100 центнерів», який став своєрідною платформою сучасних агротехнологій. Сьогодні зусилля селекціонерів Інституту спрямовані на підвищення стійкості до засухи та морозів пшениці озимої, зміцнення імунітету проти головних хвороб, зокрема, вірусних, покращення якості зерна та використання сучасних біотехнологічних методів селекції. Адже наше призначення приносити користь людям і бути лідером у цій добрій справі.
Не менш цікавою та актуальною була доповідь завідувача відділом мінерального живлення рослин Інституту, академіка НАН України Віктора Валентиновича Швартау на тему: «Основи раціональних технологій живлення та захисту пшениці озимої». Доповідач окреслив способи підвищення ефективності використання добрив, сучасні методи у контролі хвороб, бур’янів та запобіганні виляганню.
Віктор Валентинович Швартау, завідувач відділом мінерального живлення рослин ІФРГ, академік НАН, розповідає про основи раціональних технологій живлення та захисту пшениці озимої
Він повідомив, що вчені Інституту брали активну участь у розробці системи збільшення продуктивності пшениці озимої за умов нестачі ресурсів, яка впроваджена у провідних агропідприємствах Київської, Черкаської, Вінницької, Полтавської та інших областей. Це впровадження забезпечило отримання додаткової сільськогосподарської продукції, а основи оптимальних технологій викладено у виданні «Клуб 100 центнерів».
«Інститут для наших партнерів пропонує не лише сорти та насіння, а й технологічний супровід їх вирощування. Ці рішення є основою сільськогосподарського виробництва в Україні під час війни та в період післявоєнної відбудови, мають виняткове значення для забезпечення продовольчої безпеки держави та збереження ролі України, як одного із гарантів продовольчої безпеки світу», — підкреслив доповідач.
І з цими словами не можна не погодитися!
Особливий інтерес учасників конференції викликала доповідь член-кореспондента НАН і НААН України Олександра Ілліча Рибалка, в якій він розкрив важливість нового напряму селекції, що передбачає створення продукції для здорового харчування. Увагу гостей було зосереджено на необхідності культивування не лише високоврожайних якісних сортів пшениці озимої, ячменю та спельти, а й таких, що містять у зерні ряд корисних для людського організму нутрієнтів, здатних запобігти виникненню серйозних захворювань та продовжити життя.
Олександр Ілліч Рибалка, член-кореспондент НАН і НААН України, доповідає про актуальні напрями селекції зернових колосових культур
Іншими словами, хліб майбутнього, крім харчових властивостей, буде мати й цілющі властивості.
Після закінчення пленарної частини Руслан Якимчук на демонстраційному полі ознайомив учасників конференції з відомими сортами та лініями-кандидатами у сорти пшениці озимої, яких було представлено більше 110. Він давав детальну характеристику кожного сорту, відповідав на численні запитання хліборобів. А побачити було що, навіть тим, хто займається насінництвом не один десяток років. Сорти Інституту користуються значним попитом в усіх областях України.
Кожен учасник міжнародної конференції мав змогу побачити кращі сорти київських пшениць, серед яких особливий інтерес викликали сорти-новинки з високою продуктивністю, якістю зерна та стійкістю до засухи — Астарта Нова, Звенигора, Вежа Київська, Ювілейна Патона та Вижниця. Насичений інформацією огляд забрав більше часу, ніж було заплановано, питань та обговорень щодо нових сортів і використання окремих елементів технології було багато, особливо коли доповідач говорив про особливості селекційної справи, яка, крім фахових знань, потребує багато терпіння, точності, кропіткої роботи та удачі.
Адже через руки селекціонера проходять десятки тисяч колосків, перш ніж новий сорт з’явиться на хлібному полі. Використовуючи нові високопродуктивні сорти та сучасні технології аграрії зможуть забезпечити гідний достаток нашої країни. Оскільки площі під пшеницею майже не зростають, то досягти збільшення її виробництва можливо лише завдяки підвищенню врожайності.
В продовження заходу за круглим столом вдалося поспілкуватися з його учасниками.
Директор ПП «Веселий роздол» Вознесенського району Миколаївської області Михайло Олександрович Молдованенко зазначив, що з Інститутом почав працювати віднедавна, на полях свого господарства під врожай наступного року вже підібрав собі декілька сортів та висловив вдячність академіку Моргуну за його творчу діяльність, за смачний запашний хліб із київських пшениць на столі.
Далі розмову продовжив директор ТОВ «Прилуцький хлібодар» (Чернігівська область) Сергій Олександрович Козинний: «Сорти пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України на наших полях були одними з кращих. Я дуже задоволений обраним для посіву сортом пшениці озимої Здоба Київська, яка за якістю зерна є унікальним для борошномелів та хлібопекарів. Хочу відмітити й високу врожайність сорту пшениці озимої Дарунок Поділля.
А від хліборобів нашого товариства — низький уклін і щира хліборобська вдячність науковцям Інституту за титанічну працю їх рук і розуму».
Богдан Моргун, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України з вітальним словом на дослідних полях ІФРГ
Одним із поважних гостей був директор АФ «Гранат» (Одеська область) Анатолій Іванович Артеменко: «Працюючи в сільському господарстві більше 20 років, лише у 2023 році отримав у важких умовах Одеського Степу врожай пшениці на рівні 9–10 т/га. Сорт Малинівка —це просто диво».
«Чи багато сортів пшениці озимої потрібно Україні? Це питання турбує кожного, хто так, чи інакше пов’язаний із зерновиробництвом. Одним воно цікаве з точки зору отримання найбільшого врожаю, іншим для досягнення найвищої якості під час переробки на борошно, — з цієї фрази розпочав свій виступ директор ТОВ «Білоцерківхлібопродукт» Іван Петрович Шилов. — Аграріїв обіцянками не зацікавити. Бо й справді: хто хоче працювати – той працює і в складних умовах воєнного стану. Хліб має стати рушійною силою не лише для села, а й для економіки загалом», — запевнив доповідач.
Також усіх присутніх привітав доктор біологічних наук, член-кореспондент Національної академії наук України Богдан Володимирович Моргун. «Сьогодні я побачив багато знайомих облич, людей, з якими співпрацюємо десятки років, — відзначив він. — Це означає, що аграрії продовжують цікавитися нашими сортами, а особливо новинками. Тому сподіваємося, що наша селекційна робота перетвориться на добрі врожаї у господарствах-партнерах».
На завершення конференції директор ДСВ ІФРГ НАН України Давид Віталійович Коновалов висловив слова щирої вдячності всім учасникам конференції і ще раз акцентував увагу на тому, що сорти пшениці озимої, які пропонує Інститут, є одними із найкращих. «За насінням київських пшениць до нас звертаються аграрії з усієї України. Інститут і Дослідне виробництво вже розпочали продаж насіння під врожай 2025 року. В асортименті всім знайомі сорти, які вже широко застосовуються у виробництві: Астарта, Городниця, Софія Київська, Здоба Київська, Фаворитка, Снігурка, Богдана, Подолянка, Новосмуглянка, Щедрівка Київська та Київська 17.
Іван Шилов, директор ТОВ «Білоцерківхлібопродукт » ділиться з колегами досвідом вирощування сортів пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України
І нові сорти, які пропонуємо виробнику: Синтетик 240, Київська 19, Київська 20 та Джамала, — сказав Давид Коновалов. — Ми завжди раді новим замовникам і готові задовольняти всі їх потреби у якісному посівному матеріалі. Агрономам варто пам’ятати важливе правило: зекономлена копійка на насінні — втрачена гривня на врожаї. Хочете бути прибутковим — сійте якісним насінням!
Київські пшениці – надійна основа в агробізнесі для хліборобів України.
Анатолій Іванович Артеменко, директор АФ «Гранат» та завідувач відділу науково-технічної інформації та маркетингу Володимир Васильович Вакуленко на дослідному полі ІФРГ НАН України
Я хочу щоб якнайшвидше завершилась війна і в Україні запанували мир, стабільність та спокій. Ми хлібороби бажаємо мирного неба над полями, щоб вирощувати хліб, годувати Україну та весь світ і будувати добробут. Наш лозунг “Не треба боятися перспективи, треба її використовувати”. Хліб — це наша мирна зброя!»
Купити якісне насіння пшениць озимої пшениці можна безпосередньо в Інститут фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ НАН України) або в Дослідному сільськогосподарському виробництві ІФР НАН України [email protected]
Звернувшись до науковців Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, ви зможете не лише придбати якісне насіння кращих сортів озимої пшениці, а й отримати повний консультаційний супровід – від підготовки ґрунту до збору врожаю. Разом ми сильніші! Ми працюємо з Вами, для Вас та процвітання України!
Давид КОНОВАЛОВ,кандидат сільськогосподарських наук,директор ДСВ ІФРГ НАН України