Про те, як Інститут зрошуваного землеробства НАНУ зумів завоювати подібні почесні титули, про сучасні методи і перспективи propozitsiya.com інформує Раїса Вожегова.
– Розкажіть, будь ласка, про установу, яку очолюєте.
– Шлях Інституту зрошуваного землеробства НААН України розпочався з експериментального поля, згодом постала дослідна станція, а потім її було трансформовано в станцію з вирощування бавовни, яка з часом перетворилася на Інститут бавовництва. У 1956 році, коли в Україні розгорнулося активне зведення зрошувальних систем, а бавовник почали культивувати в Середній Азії, з’явилася потреба в заснуванні наукової організації, котра б опікувалася проблемами зрошення: розробкою агротехнічних систем, технологіями та способами поливу, різноманітною дощувальною апаратурою, виведенням і відбором видів. Два роки тому Інститут зрошуваного землеробства НААН України відзначив своє 125-річчя, і до цієї річниці відкрили музей історії Інституту.
– Які напрямки наукових досліджень в Інституті мають найбільше значення зараз?
– Провідний вектор Інституту зрошуваного землеробства НААН України – зрошуване землеробство. Вирішуємо питання розумного використання води, ресурсів, збереження родючості, адже іригація не повинна погіршувати якість землі. Розробляємо будову посівних площ і чергування культур, підбираємо сорти та гібриди, займаємося селекцією сільськогосподарських рослин безпосередньо для поливу. Мова йде про пшеницю, сою, кукурудзу, конюшину і помідори. Для будь-якого сорту складаємо агротехнологічний документ, де вказано норми посіву, кількість добрив, необхідних для досягнення економічно виправданого рівня врожаю. Також займаємося насінництвом: купуємо насіння у компаній-оригінаторів і розмножуємо його, щоб забезпечити наш регіон якісним посівним матеріалом. Мається на увазі ріпак, нут, сорго і соняшник. У 5 дослідних господарствах розмножуємо еліту та супереліту. Одночасно ведемо неполивне землеробство.
– Які культури селекції Інституту зрошуваного землеробства НАА найбільш популярні?
– Пшениця, соя, люцерна, кукурудза. Користуються попитом у наших аграріїв види сої Дiона, Даная, Святогор, озимої пшениці Марія, Росинка, Овідій тощо. Близько 80% сортів люцерни, які висіваються в Україні, – це сорти виведені нашим Інститутом, найвідоміші з яких Унітро, Серафима, Зоряна, Надія 2. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН України користуються попитом по всій Україні, а також в далекому і ближньому зарубіжжі. Вони різнобічні – дають добрий, постійний урожай. Посівний матеріал ми не тільки культивуємо, а й відправляємо замовникам, будь-якими зручними для них способами.
– Які культури користуються популярністю за кордоном?
– Відзнаку «Експортер року» ми отримали за продаж пшениці селекції Інституту зрошуваного землеробства в Турецьку Республіку. Ця держава за природно-кліматичними умовами дуже схожа з південною частиною України. Турецька компанія «Семіла Сід», щоб не витрачати великі суми грошей і час на створення нових сортів озимої пшениці (поряд із нутом є важливою культурою у виробництві та структурі споживання в Туреччині. – Ред.), обрала легший шлях – відібрала 5 сортів із різних регіонів України і протягом 3 років випробовувала їх у Туреччині. Херсонський сорт Марія селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН за врожайністю, якістю зерна, імунітетом до шкідників і хвороб виявився найкращим для турецьких кліматичних умов і виробничих реалій. Як результат «Семіла Сід» придбала в Інституті 20 т насіння на суму 0,5 млн грн. З будь-якого проданого кілограма нашому Інституту будуть надходити роялті в розмірі 5-8% від реалізації вирощеного там насіння.
– Назвіть, будь ласка, сорти твердої пшениці, які підходять для українського клімату.
– У Реєстрі сортів рослин України є велика кількість сортів виведених озимої твердої пшениці Інституту зрошуваного землеробства, а саме: Дніпряна, Кассіопея, Андромеда, а також за потреби, якщо буде попит на озиму тверду пшеницю, можна застосовувати сорти селекції Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Ми готові гарантувати поставку товарної партії насіння для промислового вирощування під замовлення для постійних клієнтів.
Між іншим, якщо буде попит і потреба, ми зможемо розмножити будь-які незвичайні сорти сільськогосподарських культур, в тому числі бавовник. В Інституті зрошуваного землеробства НААН є єдина в Україні колекція насіння різних видів бавовника. Вона збережена і підтримується в стані, придатному для розмноження. Два сорти нашої селекції – Дніпровський 5 і Підозерській 4 перебувають у Держреєстрі сортів, рекомендованих до культивування в Україні.
– За даними метеорологів в найближчі десятиліття в Україні потеплішає настільки, що можна буде вирощувати не тільки рис, але і бавовник …
– Рис – це культура, яка користується неабияким попитом у населення. На півдні України його культивують з 1962 року, коли були споруджені перші рисові системи в південних районах країни, котрі за кліматом і кількістю сонячних днів цілком для нього підходять. Зараз рис вирощується в Одеській (Кілійський, Ізмаїльський райони) і Херсонській (Каланчацький, Скадовський, Голопристанський райони) областях.
Річне споживання рису в Україні складає 100-120 тис. т. Сьогодні потреби внутрішнього ринку задовольняються на 50%. Переконана, що завдяки розширенню виробничих площ із застосуванням крапельного поливу, за рахунок введення новітніх технологій, економії води, більш високої врожайності, господарства півдня України зможуть повністю забезпечити країну вітчизняним рисом.
Повторюся, щоб вирощувати рис без значних фінансових вкладень у будівництво рисових зрошувальних полів, необхідно впроваджувати крапельне зрошення. Це дасть можливість заощаджувати воду та енергоресурси. Технологію вирощування рису при затопленні в чеках, а також на крапельному зрошенні розробляє Інститут рису НААН України.
– Що скажете про фінансування аграрної науки?
– Бюджетного фінансування не вистачає, воно покриває лише 50% фонду заробітної плати. Ми змушені самі заробляти кошти. Продаємо технології і насіння, консультуємо господарства не тільки в Херсонській, Миколаївській, а й у Запорізькій, Дніпропетровській та інших областях. Отримані Інститутом зрошуваного землеробства НААН кошти йдуть на зарплату працівників і на найнеобхідніше – добрива, пестициди, дизпаливо і запчастини. Нову вкрай необхідну сільгосптехніку придбати складно – з державними бюджетними установами не хочуть укладати кредитні та лізингові договори. Однак в поточному році відкриваємо насіннєвий завод. Кошти на його обладнання отримані завдяки спонсорській допомозі наших дослідних господарств.
– Розкажіть про майбутній насіннєвий завод.
– Це буде універсальний завод, де можна чистити, сортувати і доводити до високих кондицій насіння всіх культур – пшениці, кукурудзи, сорго, конюшини тощо. За місяць ми зможемо готувати такі обсяги насіння, які раніше обробляли за 4-5 місяців. Ймовірні виробничі потужності заводу становитимуть до 5 т/год. насіння. На новому очисному заводі для кожної культури передбачені спеціальні решета, які дадуть можливість відсортувати насіння з мінімальним травмуванням. Відкриття заплановано на 2 червня 2017 року, коли будемо традиційно проводити Міжнародний день поля.
– В якому стані система зрошення на півдні країни?
– У Херсонській області збереглося 70% зрошувальних систем. Без них землеробство в цій зоні неможливе. Площі, які потребують зрошення, збільшуються з кожним роком у зв’язку зі зміною клімату. Існує державна програма по відновленню зрошувальних систем. Під цю програму Всесвітній банк має намір надати кредит в $ 130 млн. Кошти підуть на зрошувальні канали, які потрібно відновити в першу чергу, заміну насосів, закупівлю дощувальної апаратури. Підкреслю, що керівники деяких великих господарств вже давно вкладають власні кошти в збереження і відновлення зрошувальних систем, не очікуючи державної допомоги, самі виявляють ініціативу.
– Як вдалося досягти таких результатів?
– Це заслуга висококваліфікованого колективу Інституту зрошуваного землеробства НААН. У нас працюють світила української селекційної науки – Олена Тищенко, Юрій Лавриненко, Галина Базалій та інші.
Третина співробітників в Інституті зрошуваного землеробства НААН- молодь. Ми самі готуємо кадри, піклуємося про спадкоємність поколінь. Співпрацюємо з Миколаївським і Херсонським аграрними університетами, а також Скадовським і Каховським сільськогосподарськими коледжами. Створюємо студентам умови для проходження практики, а найбільш обдарованих запрошуємо до аспірантури.
– Які ще досягнення Інституту зрошуваного землеробства НААН?
– Науковцями Інституту зрошуваного землеробства НААН розроблені та впроваджені нові, пристосовані до посушливих умов зони, системи зрошуваного і неполивного землеробства. Створено наукові основи раціонального природокористування, збереження родючості ґрунтів і навколишнього середовища. Вдосконалюються технології вирощування сільгоспкультур, які забезпечують реалізацію генетично зумовлених рівнів продуктивності. Створені в Інституті зрошуваного землеробства НААН високоврожайні конкурентоспроможні сорти пшениці озимої, сої, люцерни, томатів, гібриди кукурудзи для умов зрошення (в Держреєстрі знаходиться 65 сортів і гібридів культур селекції нашого Інституту). Відпрацьована в Інституті зрошуваного землеробства НААН система первинного та елітного насінництва зареєстрованих і перспективних сортів зернових, зернобобових, технічних, кормових, овочевих культур, багаторічних трав і картоплі вітчизняної селекції для забезпечення товаровиробників посівним матеріалом.
Постійно в Інституті зрошуваного землеробства НААН здійснюється підготовка наукових кадрів через аспірантуру Інституту та підвищення кваліфікації фахівців сільського господарства південного регіону. Налагоджено інформаційно-консультаційне забезпечення товаровиробників. Результати експериментальних досліджень впроваджені в Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській областях на площі 2,5 млн га.
Наша лабораторія в Інституті зрошуваного землеробства НААН біотехнологій розробила ноу-хау – картопля на насіння. Лабораторія овочівництва займається селекцією помідорів, які за якістю і стійкістю до шкідників і хвороб перебувають на рівні з голландськими сортами і гібридами. І ми готові за попередньою заявкою реалізувати оптову партію промисловому овочівницькому господарству для вирощування. Приємно, коли до нас звертаються за екзотичними культурами. Так, нещодавно харківські фермери зацікавилися буркуном однорічним. Культура була втрачена. А ми в Інституті зрошуваного землеробства НААН зараз відновлюємо. Маємо намір через 1-2 роки ввести до Реєстру сортів рослин України.
– Які плани на поточний рік?
– У 2017 році в Інституті зрошуваного землеробства НААН плануємо закласти випробувальний полігон по рідкісним зернобобовим культурам, таким як: нут, сочевиця тощо. В минулому році Інститут вступив в Асоціацію зернобобових культур. Будемо випробовувати і підбирати бобові культури, пристосовані для Степу України. Крім того, деякі країни, зокрема Узбекистан і Казахстан, цікавляться нашими сортами сої та люцерни. Маємо намір укладати договори і проводити випробування в їх ґрунтово-кліматичних умовах для виявлення найбільш врожайних і адаптованих до кліматичних умов цих країн сортів, щоб надалі вирощувати і реалізувати їм наше насіння.
Світлана Цибульска, s.tsybulska@univest-media.com