
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) сподівається на системний діалог, передбачуваність регуляторних змін, продовження шляху до європейської інтеграції та забезпечення верховенства права від оновленого складу Кабінету Міністрів.
Про це агентству «Інтерфакс-Україна» повідомила виконавча директорка ЄБА Анна Дерев’янко.
«За результатами опитувань керівників компаній-членів ЄБА, серед першочергових очікувань бізнесу від уряду залишаються протидія корупції, реформування судової системи та забезпечення верховенства права, виконання зобов’язань України щодо європейської інтеграції, а також підтримання макроекономічної стабільності. Бізнес очікує послідовного руху в напрямку європейської інтеграції та його відображення в усіх державних політиках та рішеннях», — зазначила вона.
За її словами, бізнес також розраховує на зважену економічну політику, яка сприятиме зменшенню залежності від зовнішньої допомоги та створить рівні умови господарювання через боротьбу з тіньовим сектором економіки.
Окремим пріоритетом підприємці називають передбачуваність рішень, що приймаються владою. В ЄБА наголошують на важливості ухвалення нормативних документів із достатнім часом для їх обговорення та врахування експертної думки бізнес-середовища.
«Крім того, важливо налагодити ефективну комунікацію між урядом та парламентом», — додала Дерев’янко.
Відповідаючи на запитання щодо можливого поділу міністерств (Мінрегіону та Мінекономіки) та відновлення окремих відомств з питань агрополітики та інфраструктури, Дерев’янко зазначила, що асоціація підтримує функціонування незалежних галузевих органів у цих сферах. Зокрема, створення окремого центрального органу виконавчої влади у сфері інфраструктури та транспорту підтримують 75% опитаних компаній.
Водночас у ЄБА звертають увагу на ризики, пов’язані з реорганізацією відомств в умовах дефіциту кадрів та значного навантаження, пов’язаного з євроінтеграцією, оскільки внутрішні трансформації можуть уповільнити поточні процеси та процедури. У зв’язку з цим ключовим пріоритетом для бізнесу залишається збереження інституційної спроможності державних органів, незалежно від обраної моделі управління.
