
Частка фізичних інспекцій вантажів при імпорті продуктів харчування нетваринного походження (УКТ ЗЕД 2208, 2204 та 2205) виросла приблизно з 5% до 50%.
Про це інформує Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), посилаючись на дані своїх компаній-членів.
Згідно з інформацією від бізнесу, це спричиняє додаткові витрати для імпортерів, затримки у митному оформленні та збільшення часу виведення продукції на ринок.
Такі зміни, як зазначають компанії, були зумовлені затвердженням Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 30 квітня 2026 року оновленої Періодичності документальних, фізичних перевірок та лабораторних досліджень вантажів, що імпортуються на митну територію України та підлягають державному контролю. Крім того, 12 травня було оновлено Методичні рекомендації щодо визначення показників лабораторних досліджень.
«Під час фізичних перевірок суб’єкти господарювання також стикаються з відбором зразків для лабораторних досліджень, що тягне за собою додаткові витрати на проведення випробувань і списання продукції. Це створює додаткове адміністративне та фінансове навантаження, негативно впливає на безперебійність постачання продукції на український ринок і може позначитися на стабільності податкових надходжень до бюджету», — уточнили в ЄБА.
Також бізнес акцентує увагу на розбіжностях між нормативними документами стосовно частоти лабораторних досліджень. Зокрема, періодичність передбачає проведення лабораторних досліджень для 3% вантажів за кодами УКТ ЗЕД 2208, 2204 та 2205, тоді як методичні рекомендації встановлюють цей показник на рівні 5%.
Бізнес висловлює занепокоєння через відсутність належного обґрунтування для посилення контролю. Це стосується, зокрема, тих компаній-імпортерів, які дотримуються вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів і не допускали порушень, що могли б стати підставою для суттєвого збільшення частоти перевірок.
Асоціація звернулася до Держпродспоживслужби з проханням надати обґрунтування щодо збільшення частоти перевірок, пояснити, які ризики та результати аналізу стали підставою для ухвалених змін, роз’яснити порядок застосування вимог щодо лабораторних досліджень, а також розглянути можливість перегляду чинних підходів з урахуванням ризик-орієнтованого принципу та історії дотримання законодавства операторами ринку.
