Український Парламент 28 квітня підтримав у початковому читанні законопроєкт за номером 15150 — новий Цивільний кодекс України, який, серед іншого, припускає ліквідацію фермерського господарства (ФГ) як окремої організаційно-правової форми ведення бізнесу.
Фермерська спільнота звернулася до аграрного комітету ВРУ з проханням внести поправку до законопроєкту щодо збереження статусу ФГ. Дану ініціативу підтримала частина народних депутатів, інформує «БізнесЦензор».
Перший заступник голови Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Шеремета пояснює, що фермерське господарство базується на родинній праці, і його юридичний статус захищає від незаконного заволодіння: сумлінний нотаріус не здійснить перереєстрацію господарства на іншу особу. З товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) – зовсім інша ситуація.
«Товариства легко – зміна частки, і вже інший власник. З фермерським господарством це зробити важче», – зазначає він.
Спеціаліст підкреслює, що існуюче обмеження на земельному ринку у 10 тис. га в одних руках вже фактично обминають – великі власники реєструють різні компанії та купують землю на кожну з них. Подальший передбачуваний крок – поглинати невеликі господарства. А здійснити це через ТОВ значно простіше, ніж через фермерське господарство. Отже, поточний правовий статус фермерського господарства – це не лише юридична форма, а реальний захист землі від поглинання, підкреслює він.
На думку експерта, збереження локального фермерства – це питання державної безпеки. У лютому – березні 2022 року на прохання громад у Київській області не відповідали ті, хто володіє землею в районі, але мешкає в Києві. Однак саме місцеві невеликі фермери рили траншеї, будували укріплення, брали до рук зброю, пригадує Шеремета.
І додає, що фермерство – це звичайна практика в Європейському Союзі, до якого рухається Україна.
«Уся Європа збудована на родинному фермерському господарстві», – акцентує він.
На думку Віктора Шеремети, зараз потрібно:
- зберегти статус фермерського господарства;
- обмежити концентрацію землі в одних руках за прикладом більшості країн ЄС, де норма становить 300-500 га, а не 10 тисяч;
- впровадити принцип «придбаєш землю – мешкаєш поруч»;
- запровадити регулювання ринку землі за французьким зразком (покупцем землі стає той, хто на ній дійсно працює, а не той, хто більше запропонує).