Європейська комісія (ЄК) своїм планом дій, спрямованим на підвищення стійкості, стратегічної незалежності та сталого розвитку білкової системи Європейського Союзу (ЄС), чітко усвідомлює незаперечний потенціал України в мінімізації залежності блоку від постачальників сої.
Про це інформує асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Зазначається, що ЄС прагне скоротити свою суттєву залежність від імпортних високобілкових кормів — наразі 94% білка сої завозиться з-за кордону, а Україна виступає готовим стратегічним партнером, спроможним значно зміцнити відкриту стратегічну автономію та внутрішню безпеку об’єднання.
«Вклад України в забезпечення білкового балансу Європи вже зараз є вагомим і продовжує зростати. Як вказано у плані дій, Україна зараз виробляє 13,5 млн т рослинного білка, зокрема близько 5 млн т сої у 2025/26 МР, з яких 40% спрямовано на експорт. Незважаючи на масштабні виклики, спричинені російською агресією, український аграрний сектор продемонстрував виняткову стійкість, збільшивши потужності з вирощування сої в 2024–2025 роках удвічі порівняно з 2021–2022 роками», — констатують в УКАБ.
Власні розрахунки ЄК підтверджують, що інтеграція України може суттєво зменшити дефіцит білка в ЄС — з 13,9 млн т до лише 4,7 млн т, а рівень самозабезпеченості ЄС білком підвищиться з 76% до 86%.
«Водночас реалізація цього потенціалу можлива лише за умови, що ринок ЄС залишатиметься привабливим і відкритим для українських постачальників рослинного білка, перш за все для виробників сої. Як країна-кандидат на членство, Україна послідовно імплементує законодавство ЄС у сферах захисту рослин та стандартів сталого розвитку. Це, зокрема, відображається у низькому рівні ризику України згідно з Регламентом щодо запобігання знелісненню (EUDR), що застосовується до виробництва сої», — висловлюють думку експерти.
Водночас УКАБ наголошує на необхідності врахування ЄС надзвичайно складних умов, в яких функціонують українські агровиробники. російська агресія спричинила значні логістичні проблеми, суттєве подорожчання добрив, засобів захисту рослин та інших критично важливих ресурсів, що безпосередньо впливає на собівартість виробленої в Україні продукції.
«Підтримуючи прагнення ЄС до уніфікації виробничих стандартів, УКАБ водночас застерігає, що вимога негайного та повного зрівнювання умов виробництва між українськими та європейськими виробниками сої без врахування економічних наслідків воєнного стану може фактично перетворитися на торговельну перешкоду. Це, своєю чергою, обмежить доступність української сої для європейського ринку саме тоді, коли вона є особливо важливою для забезпечення тваринницького сектору та продовольчої безпеки ЄС», — пояснюється у повідомленні.
Крім того, УКАБ закликає європейських співзаконодавців визнати українську сою європейською сировиною з низьким ризиком непрямих змін у землекористуванні (iLUC) для виробництва стійкого біопалива під час поточного та майбутніх переглядів законодавства ЄС, спрямованого на поступове скорочення використання культур із високим ризиком iLUC.
Источник: www.agroportal.ua