Джерело фото: Суспільне
Важкі кліматичні обставини на початку лютневого періоду цього року можуть призвести до значних збитків для зимуючих рослин — приблизно одна п’ята частина з 5 млн га зимих посівів знаходиться в зоні небезпеки.
Про це проінформував президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко у коментарі для «Суспільного».
«Приблизно мільйон гектарів може бути ушкоджено. Це, в першу чергу, центральна та східна території України — Полтавська область, частина Черкаської, Луганська, Донецька і подекуди Харківська області. Саме там об’єдналися низькі температури, відсутність постійного сніжного покриву та крижана кора на поверхні землі», — підкреслив він.
Згідно зі словами Леоніда Козаченка, найбільші ризики пов’язані безпосередньо з тими регіонами, де не було захисного шару снігу, а опади випадали у вигляді дощу, який згодом перетворювався на лід.
«Там, де немає криги на поверхні ґрунту, зокрема на Одещині, втрати можуть бути незначними. Загалом на півдні, заході та частково на півночі України ми не прогнозуємо втрат, що будуть вищими за середньорічні, — це близько 3%», — пояснив президент УАК.
Найбільш уразливими до подібних погодних умов лишаються озимий ячмінь та ріпак, в той час, як добре розвинені посіви озимої пшениці мають більше шансів на відновлення за умови нетривалого обледеніння.
За відомостями науковців Інституту сільського господарства НААН у Кіровоградській області, 3 лютого температура повітря на дослідницьких полях досягала –22 °C, а ґрунт промерз на глибину до 40–50 см. Разом з тим, на поверхні утворилася крижана кірка, котра створює додаткову небезпеку для рослин.
Експерти відмічають, що за таких обставин озимі культури по суті перебувають у стані «морозильної камери»: навіть недовготривалі відлиги не можуть швидко покращити ситуацію через глибоке замерзання ґрунту. Ключовим фактором виживання стає тривалість знаходження посівів під кригою, стан вузла кущіння та запаси цукрів у рослинах.
Експерти акцентують увагу: остаточні висновки щодо розмірів збитків можна буде зробити тільки після поновлення весняної вегетації. Разом з тим, вже зараз аграріям варто готуватися до диференційованого підходу до підживлення та догляду за посівами, в залежності від їхнього стану.