Держава працює над новими способами надання допомоги агровиробникам прифронтових областей, включаючи особливий підхід до регіонів ризикованого землеробства та додаткові інструменти для компаній, які функціонують або переміщуються з районів ведення бойових дій.
Про це стало відомо під час виїзного засідання національної платформи «Діалог влади та бізнесу» в Краматорську, Донецька область, інформує пресслужба Міністерства економіки, екології та сільського господарства.
«Незважаючи на війну, аграрний сектор Донеччини продовжує працювати. Завдання уряду — підтримати його та забезпечити умови для відновлення. Необхідно зосередити ресурси там, де вони найбільше потрібні, і разом з бізнесом розробити рішення, які реально працюватимуть», — підкреслив заступник міністра Тарас Висоцький.
Учасники зустрічі обговорили найважливіші питання та шляхи їх вирішення, серед яких впровадження зони ризикованого аграрного виробництва. Під час встановлення статусу враховується розміщення поруч з кордоном з країною-агресором або лінією фронту, а також наявність вибухонебезпечних об’єктів.
«Для таких земель передбачена фіксована допомога на гектар. Виплати проводяться з окремого фонду фінансування, який поповнюється, зокрема, за рахунок мит на експорт сої та ріпаку. Тому перші виплати очікуються влітку — після того, як у фонді накопичаться кошти», — повідомили у міністерстві.
Також Кабінет Міністрів розробляє окремий механізм підтримки для земель у межах 20–50 км від зони бойових дій — де ведення сільського господарства часто неможливе або економічно недоцільне.
«Головна мета — покрити мінімальні витрати аграріїв: частину орендної плати та податкове навантаження. Це дасть змогу зберегти виробництво і, що важливо, стабільні відносини між власниками земельних ділянок і орендарями», — пояснили у міністерстві.
Одночасно на державному рівні формується рішення щодо компенсацій за землі, які використовуються для фортифікаційних споруд. Мова йде про системний підхід, який дозволить компенсувати збитки як власникам, так і користувачам ділянок. Правову основу для цього повинен створити законопроєкт №14117. Документ визначає рамки для майбутніх компенсаційних інструментів.
Разом з тим, уряд готує зміни, які допоможуть врегулювати юридичний статус переміщених підприємств. Це сприятиме усуненню перешкод у роботі з контрагентами, розблокуванню податкових процедур та зняттю невизначеності для компаній, які зберігають юридичний зв’язок із постраждалими регіонами.
Мінекономіки спільно з відповідними відомствами працює над механізмами, які дозволять переміщеним підприємствам швидше отримувати ділянки для відновлення діяльності. Серед варіантів — можливість надання землі без аукціонів у певних випадках і більш лояльні умови оренди. Проте земля — це обмежений ресурс.
«Необхідно створити справедливу та виважену модель розподілу. Ми повинні розробити це рішення спільно з усіма регіонами, які постраждали від війни: визначити пріоритети, обсяги та черговість отримання сільськогосподарських земель», — зазначив Тарас Висоцький.
Крім того, Кабмін розробляє комплекс рішень, який включає податкові пільги для підприємств у районах бойових дій та на постраждалих територіях, а також додаткові полегшення. Серед них — перегляд підходів до мінімального податкового зобов’язання, відстрочення деяких платежів і більш гнучкі умови виконання податкових зобов’язань.
Також під час заходу обговорили існуючі механізми підтримки: компенсацію вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання; програму «Доступні кредити 5-7-9%»; надання грантів на переробку; відновлення та покращення меліорації.
Источник: www.agroportal.ua