Фахівці з Італії проводять експерименти із зимовим посівом цукрових буряків, намагаючись пристосувати цю культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.
Традиційні весняні терміни посіву все частіше стикаються з обмеженнями через літню посуху, високі температури та поширення захворювань, зокрема церкоспорозу, інформує НАЦУ «Укрцукор».
Дослідження тривало два роки у регіоні Леньяро (Падуя, північний схід Італії) і охоплювало дев’ять різновидів цукрових буряків. Посів здійснювався у різні терміни — від кінця вересня до початку листопада, з метою оцінити вплив часу посіву на розвиток рослин та урожайність.
Результати продемонстрували, що вирішальним фактором виживання рослин узимку є їхній розвиток до настання морозів. Найкращі показники спостерігалися при посіві у вересні та на початку жовтня, тоді як пізній посів на початку листопада призводив до втрат до 80% рослин.
Водночас надто ранні терміни посіву підвищували ризик стрілкування, що негативно впливає на якість і врожайність. Найбільш збалансовані результати були отримані при посіві наприкінці жовтня, коли вдалося поєднати помірну зимостійкість із високою продуктивністю окремих сортів.
Окремі сорти в умовах пізнього осіннього посіву забезпечували врожайність коренеплодів на рівні 81–84 т/га, що свідчить про потенціал технології за належного відбору генетичного матеріалу. Водночас вміст цукрів у коренеплодах коливався залежно від зволоження сезону: у посушливі роки показники були вищими.
Дослідники наголошують, що найкращий баланс між зимостійкістю, стрілкуванням та врожайністю забезпечує саме посів наприкінці жовтня за умови коректного вибору сортів. Подальші дослідження мають порівняти цю технологію з традиційним весняним посівом для оцінки її економічної доцільності.