«Чорнобаївська птахофабрика» агрохолдингу «Авангард»
Редакція Latifundist.com побувала на Херсонщині, де розташована «Чорнобаївська птахофабрика» агрохолдингу «Авангард» (входить до складу «Укрлендфармінг»). Хоча зовні будівлі птахофабрики і не пошкоджені, але єдине нагадування, що там колись було виробництво яєць — лише паперові лотки.
Прокуратура трактувала це як екоцид
Початок березня. Директор «Чорнобаївської птахофабрики» Андрій Чирков працює в своєму кабінеті. Відкриваються двері, заходять російські військові. Один починає ритися в шафі, інший — в кишенях спецодягу на вішаку.
Андрій Чирков
директор «Чорнобаївської птахофабрики»
«Питаю, що ви тут робите, а вони: «Ето всьо наше. Ми тут хазяєва». І почали переривати все в кабінеті. З сумки дістали гаманець, забрали гроші. А я тоді саме повернувся з Херсону, купив ліки і продукти. То забрали все. Хоча я пояснював, що переніс інсульт, ці ліки специфічні і їм аж ніяк не потрібні. Ліки мені повернули завдяки нашому працівнику, якому якось вдалося з ними домовитися».
Тоді ще Андрій Чирков не знав, що йому доведеться пережити у наступні два місяці. Але про все по порядку.
З перших місяців війни село Чорнобаївка стало мемом та символом невдач російської армії. Саме з цього села веде свою історію найбільша птахофабрика в Європі — «Чорнобаївська». Власне, в Чорнобаївці залишався виробничий майданчик, але вся птиця утримувалася в селі Східне Музиківської ОТГ. Свого часу компанія інвестувала у будівництво $400 млн.
Після 24 лютого птахофабрика була окупована. Ще якийсь час керівництво намагалося підтримувати життєзабезпечення птиці, але дедалі це було робити все складніше. Всі, мабуть, пам’ятають заголовки новин у березні 2022, коли повідомлялося про масовий мор 4,4 млн курей на «Чорнобаївській птахофабриці». Херсонська обласна прокуратура назвала це екоцидом, здійсненим окупантами, і у грудні відкрила кримінальне провадження.
Масовий мор птиці
Поставки корму для птиці з неокупованої території припинилися ще 24-25 лютого. Андрій Чирков намагався врятувати ситуацію і домовився про купівлю кормів на підприємстві в Херсоні. Кілька днів возив корм і все було начебто добре. Але потім трапилася історія, яка ледь не коштувала йому і підлеглим життя.
Андрій Чирков
директор «Чорнобаївської птахофабрики»
«Ми рухалися двома кормовозами. На зворотному напрямку з Херсона потрапили під колону російської техніки. Вони почали стріляти в колеса першої машини. Я саме сидів в ній. Ми змушені були зупинитися. Потім нас викинули з машин і почали вимагати віддати мобільні телефони. Стріляли під ноги, над головами. Я сказав, що ми не маємо мобільних телефонів, і просто перевозимо комбікорм. Нас ще трохи помучили і відпустили. На блокпосту сказали, що більше не будуть пропускати наші машини, бо ми заважаємо руху колон. З того часу ми вже не могли возити комбікорм».
Після консультації з технологом вирішили скористатися таким технологічним прийомом як штучна линька. Він триває приблизно 10 днів. В цей час птиця майже не споживає корм і воду. Мали надію, що вона протримається до того моменту, коли вирішиться питання з поставкою комбікормів. На жаль, проблема не вирішувалася. Строки линьки пройшли, і птиця, не витримавши голоду, почала вмирати.
А потім на підстанцію, яка заживлювала птахофабрику, прилетів снаряд. Хоча потужності птахофабрики перепідключили до 11 дизель-генераторів, та запасу пального залишалося на 2-3 дні. Андрій Чирков звернувся до знайомих фермерів і з їх допомогою назбирав 1 т. Плюс з міста везли на птахофабрику ще 3 т пального. Та попали під російську колону, яка те паливо забрала. Генератори вже не могли виробляти електроенергію. У пташниках почала зникати вентиляція, що і привело до мору 4,4 млн птиці.
Утилізація
Територія птахофабрики поділена на дві виробничі ділянки: на одній знаходиться 20 пташників з промисловою несучкою, на другій — 10 пташників з молодняком. Заходимо до пташника. Це величезне приміщення, де у 8 рядів стоять клітки. Найвищі — на рівні 5 м. День без вентиляції — вся птиця гине, бо дихати нічим. А тепер уявіть, як було працівникам всю ту птицю прибирати у приміщенні, яке не вентилюється.
Андрій Чирков
директор «Чорнобаївської птахофабрики»
«До війни загиблу птицю ми возили на утилізацію в Токмак Запорізької області. Звісно, більше ми це не могли робити. Добре, що в той час у нас на підприємстві ще залишалося два трактори: з ковшом та на колесах. Одним ми вирили котлован приблизно в 3 м глибиною. Вручну виймали мертву птицю з кліток і грузили в інший трактор. Звозили її в котлован і зверху засипали піском, який взяли на біогазовому заводі».
Займалися цим 20 чоловік. До повномасштабного вторгнення на птахофабриці налічувалося 600 працівників. Людей безкоштовно привозили на роботу з сіл і містечок в радіусі 50-80 км. Безкоштовно відвозили додому. Після окупації в цілях безпеки працівники з віддалених населених пунктів залишилися вдома. Люди були нажахані колонами військових і техніки, вибухами, тому навіть серед тих, хто жив поруч, не багато було охочих вийти на роботу.
Пограбування птахофабрики
Зовні птахофабрика не постраждала. З логістичної точки зору, село Східне знаходилося у невигідному для росіян місці. З одного боку села траса, по якій вони ходили на Снігурівку, а з іншого — на Миколаїв. Виходить, що село знаходиться по центру, а отже ніякої цікавості для росіян не мало. Саме цим, можливо, і пояснюється те, що птахофабрика не постраждала від обстрілів, а тільки була розграбована.
Репортаж зі Снігурівки. Як росіяни за пів року окупації перетворили на руїни один із найбільших елеваторів Миколаївщини Читати також
На птахофабрику російські військові прийшли вже підготовленими. Хтось з місцевих колаборантів їм повідомив, що саме можна звідти забрати: яку кількість техніки і яких марок, яке обладнання і т.д. В руках вони мали ломи, щоб вибивати зачинені двері. Вперше вони прийшли на фабрику тоді, коли ще там працювали люди і птиця була жива. На персонал не реагували і просто мародерили.
Забрали легкову техніку. Потім повернулися за вантажівками. А далі заганяли на територію КамАЗи, в які грузили кабелі, двигуни, електроніку — все цінне, що було на птахофабриці. Те що не представляло цінність, по-варварськи руйнували.
Операційний директор агрохолдингу «Авангард» Володимир Руденко розповідає, що окупанти викрали двигуни з ліній яйцезбору, сортувальні та пакувальні машини. Деякі дизель-генератори вивезені, а в деяких перерізані кабелі.
Володимир Руденко
операційний директор агрохолдингу «Авангард»
«Більша половина викраденого обладнання була просто вирвана. Особливо це стосується кабельних мереж. Приблизно 30% пограбованого обладнання акуратно знімалося, бо воно для них представляло якусь цінність. Наприклад, двигуни, комп’ютери, щити управління».
Наразі на птахофабриці відсутнє газо- та електропостачання. Виведені зі строю труби водопостачання (розмерзлися ще навесні).
Чи намагалися окупанти відновити роботу птахофабрики?
Андрій Чирков виїхав з Херсонщини 24 квітня. Бо вже не бачив, чим може допомогти підприємству.
Андрій Чирков
директор «Чорнобаївської птахофабрики»
«Була у мене надія не те, що за місяць-два все вирішиться і ЗСУ витіснять росіян. А потім стало зрозуміло, що певний час вони ще будуть тут знаходитися. Тому я вирішив виїхати на територію, підконтрольну Україні, щоб максимально відійти від спілкування з ними».
Після того, як він виїхав, окупанти встановили на птахофабриці свою охорону. Місцеві розповідали, що бачили машини на кримських номерах. Якийсь чоловік два дні витратив, щоб обійти всю територію птахофабрики: щось видивлявся. Ширилися чутки, що її будуть запускати. Але жодного разу ніяких пропозицій Андрію Чиркову від окупантів не надходило. Він припускає, що ті люди дивилися, що цінне можна забрати з фабрики. Адже саме після 24 квітня почалося масове пограбування.
Окупанти також жили на птахофабриці. Зокрема, в кабінеті у Андрія Чиркова та в бухгалтерії стояли їх ліжка. Знайшли сліди їх проживання на току та в кабінеті охорони. За словами місцевих, птахофабрику росіяни залишили тільки за місяць до звільнення правобережної Херсонщини — з’їхали у Музиківку, бо боялися української ДРГ. У жовтні ЗСУ вже були за 5 км від птахофабрики.
Повернення
Коли у листопаді Андрій Чирков повернувся на птахофабрику, то був вражений масштабами пограбування.
Андрій Чирков
директор «Чорнобаївської птахофабрики»
«Ми, як ніхто, розуміємо усю специфіку даного підприємства і те, що воно було максимально заточене на автоматизацію. В ручному режимі воно не може працювати. Наразі всі системи керування підприємство порушені. Щоб запустити птахофабрику, потрібно відновити всю роботу по управлінню процесами. Фактично відновлювати з нуля».
Якою ж була «Чорнобаївська птахофабрика» до 24 лютого? Що це була найбільша в Європі птахофабрика — не перебільшення. Тут тримали 4,4 млн птиці, але її потужності дозволяли вмістити і 6 млн. За словами Андрія Чиркова, фабрика була повністю автоматизована: починаючи від клімат-контролю та годування до системи збору яєць та сортування. Люди були задіяні тільки в цеху сортування яєць в лотки: сортувальниці слідкували, щоб у лоток не потрапило пошкоджене яйце.
Андрій Чирков
директор «Чорнобаївської птахофабрики»
«У нас була повністю автоматизована система яйцезбору. Всього у пташниках було 8 ярусів кліток з курми. Яйця скочували на стрічки, а звідти на найбільшу стрічку — Анаконду. Подача швидкості стрічки регулювалась автоматично. Вранці кури несуться більше, тому і стрічка подається не так швидко, щоб не подавилися яйця. А у другій половині дня яєць менше, а отже і стрічка швидке рухається. Тобто усі яйця за день ми встигали зібрати. За добу вони вже від куриці потрапляли на полиці магазинів. Зараз все обладнання знищене».
У свою чергу операційний директор агрохолдингу «Авангард» Володимир Руденко розповів, що птахофабрика мала вдале логістичне забезпечення, адже від Херсону до найближчих портів Одеси 200 км. Яйця експортувалися у більш ніж 50 країн світу.
Нанесені збитки
Згідно технологічних норм, поголів’я у 4,4 млн мало давати 100 млн яєць в місяць.
Володимир Руденко
операційний директор агрохолдингу «Авангард»
«Якщо дивитися на технологічний цикл, — від березня до кінця життя цієї курки, а по технології це 600+ днів, — то ми втратили 1,4 млрд яєць. Втрати колосальні. Фактично 40% поголів’я агрохолдингу «Авангард» було втрачено саме на «Чорнобаївській птахофабриці».
Володимир Руденко також додає, що у грошах ці збитки вимірюються приблизно у $160 млн. Плюс втрачене обладнання на суму $150 млн. Тому сумарні збитки по «Чорнобаївській птахофабриці» керівництво оцінює більш ніж у $330 млн.
Чи будуть відбудовувати?
Бачимо, що по території птахофабрики ходять люди.«Працівники?», — питаємо. «Ні, спеціалісти, які приїхали оглянути підприємство та зафіксувати збитки».
Андрій Чирков говорить, що наразі мова про відновлення птахофабрики не йде. Ситуація в Херсоні напружена, тому ніхто не буде ризикувати ні життям працівників, ні інвестиціями. Крім того, потрібно буде завозити нове обладнання, а виробники бояться заїжджати на територію України, навіть в ті регіони, де бойові дії не велися. Хочете обладнання — забирайте на кордоні.
На питання, чи мріє про відновлення роботи птахофабрики, киває головою. В очах сум.
Андрій Чирков
директор «Чорнобаївської птахофабрики»
«Так, мрію про це. Я все життя в птахівництві. На «Чорнобаївську птахофабрику» прийшов після закінчення сільськогосподарського інституту. Тобто працюю тут вже 32 роки. Це робота всього мого життя. Хотілось би, щоб вона продовжувалася. Саме тут. В Чорнобаївці. Де мій дім і моя родина».
Наразі Східне далеко від лінії фронту. Розруха, розбиті дороги та періодичні звуки вибухів нагадують, що в регіоні ще точаться бої. Маємо надію, що ми сюди ще повернемося, але вже на запуск птахофабрики.
Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com
Источник: www.latifundist.com
