Особливості окулірування клонових підщеп черешні

На сьогодні зросла зацікавленість садівників до культури черешні як однієї із найприбутковіших плодових культур, проте вирощування її саджанців, порівняно із зернятковими, є більш витратним через менший вихід стандартного садивного матеріалу. Зважаючи на це, розсадниководам необхідно передусім звертати увагу на особливості вирощування культури.

Окулірування, або щеплення вічком (вічкування) — спосіб щеплення плодових і декоративних рослин одиночною брунькою (вічком — окремою брунькою з тонким шаром деревини), взятою від черешка культурного сорту.

У плодівництві і декоративному садівництві окулірування застосовують у найрізноманітніших цілях. Але особливо широко використовують окулірування за умов розмноження плодових і декоративних чагарників. Для цього в розсаднику спочатку вирощують підщепний матеріал (підщепи, однорічні чи дворічні рослини).

 

Розмноження підщеп. Що воно таке?

Основним способом розмноження клонових підщеп для черешні є укорінення зеленими живцями в теплицях з туманоутворювальними установками.

Відповідно до ДСТУ 8335:2015 «Підщепи плодових культур. Технічні умови» основними показниками якості таких підщеп є діаметр кореневої шийки та довжина кореневої системи. Згідно із зазначеним стандартом, ці показники у однорічних підщеп, отриманих із зелених живців, повинні перебувати у межах, відповідно, 4–6 мм та 7 см. Слід зазначити, що за результатами багаторічних досліджень, проведених в Інституті садівництва НААН та мережі його дослідних установ, щодо виходу підщепного матеріалу, зокрема, ВСЛ-2, з комплексу зеленого живцювання понад 50% укорінених живців отримується з товщиною умовної кореневої шийки 3–4 мм.

На відміну від зерняткових практично всі клонові підщепи кісточкових культур мають біологічну здатність до істотного потовщення штамбиків в останні дві декади перед окуліровкою та протягом, щонайменше, двох місяців після неї. Встановлено, що завдяки добре розгалуженій кореневій системі та біологічній особливості вони швидко потовщувалися в другу половину вегетації, відсадки з діаметром умовної кореневої шийки навіть 3–5 мм добре підходять до окуліровки і можуть бути використані також для садіння у першому полі розсадника.

Приживлюваність підщеп фракцій від 3 до 6 мм, отриманих із зелених живців, була найвищою і становила в середньому за роки досліджень 92,1–95,5%, тоді як з маточного насадження цей показник сягав 87,0–91,8%. Найкращим показник виявився у підщеп з товщиною умовної кореневої шийки від 3 до 11 мм. Це пов’язано з кращим розвитком у рослин мичкуватої кореневої системи в комплексі зеленого живцювання та в маточному насадженні, де довжина основних коренів становила 10–13,2 мм, а їхня кількість 3–6,4 штук. Підщепи всіх фракцій на 100% були придатними до окуліровки, діаметр штамба був оптимальний для проведення цієї операції і становив 8–11 мм.

Нами встановлено обернено-пропорційну залежність щодо потовщення штамба у різних фракціях підщеп. Так, у підщеп з мінімальним діаметром штамба (3–4; 4–6 мм) на момент садіння в перше поле розсадника перед окуліруванням він збільшився у 1,7–2,3 рази. Приріст діаметра штамба становив 4,5 мм, тоді як у підщеп з товщиною 9–11 та 11–13 мм потовщення практично не відбулося і приріст становив 1–1,5 мм.

Вищу інтенсивність ростових процесів у фракцій підщеп з діаметром 3–7 мм можна пояснити, передусім, тим, що вони є стадійно молодшими та відзначаються вищою активністю камбію, більшим вмістом хлорофілу в корі (0,73–0,76 мг/г) та ступенем обводнення (60–68,3%), що підтверджується результатами анатомічних досліджень через місце щеплення у досліджуваних рослин.

Тому саме на цих підщепах вічка краще прижилися та збереглися після перезимівлі, окулянти відзначалися високими показниками росту, що забезпечило найбільший вихід стандартних саджанців з одиниці площі у сортів Любава та Аннушка (23,3–28,7 тис. шт./га). В той же час, за товщини умовної кореневої шийки 9,1–16 мм збереженість вічок була найнижчою (44,7–73,3%) і вихід саджанців становив лише 12,8–18,8 тис. шт./га.

Отже, в ході досліджень нами доведено високу господарську та економічну ефективність використання клонових підщеп для черешні з діаметром умовної кореневої шийки 3–4 та 3–5 мм, що дає підстави рекомендувати зазначені фракції для широкого виробничого використання.

 

Підщепи для виробничих цілей

У виробництві надають великого значення ступеню гілкування підщепи у першому полі розсадника. Тут технологічними вважаються ті, що гілкуються слабо. За кількістю бічних розгалужень на одну рослину досліджувані підщепи умовно розділено на три групи:

найслабше гілкуються Л-2, ВСЛ-2, ВСЛ-1, Колт — кількість бічних пагонів до 3 шт.;

середнє гілкування: Гізела 5, Студениківська, ВЦ-13 — 3–4 пагони;

сильне гілкування — сіянці дикої черешні, антипки, ЛЦ-52 (більше 4 пагонів).

Найслабше гілкування підщепи ВСЛ-2 в зоні окулірування та відмінний підхід до окуліровки (98,7%) створювали оптимальні умови для проведення цієї операції з високим рівнем продуктивності праці.

До того ж у клонових підщеп в останні два місяці спостерігали інтенсивніше потовщення штамбу після окуліровки (на 4,1–4,6 мм), що може призвести до утворення напливів і перетяжок. Тому для попередження цих негативних явищ необхідно проводити окуліровку способом вприклад (у підщепи на рівному міжвузлі зрізується щиток кори і замінюється на такий самий за розміром щиток з брунькою, який зрізаний із живця потрібного сорту. До розрізу на підщепі прикладається зріз щитка з брунькою), а через три тижні після проведення цієї операції послаблювати або знімати обв’язки, оскільки вічка можуть запливати.

 

Як правильно заготовити живці?

Живці для окулірування краще заготовляти в день проведення цієї операції, вранці або надвечір, коли в рослинах міститься більше води. Їх нарізають з приросту поточного року на відібраних здорових, добре розвинутих високоврожайних дерев певного сорту. Під час заготівлі живців одразу відрізають листки, щоб зменшити випаровування води. Для зручності за окулірування на зрізаних пагонах черешні залишають черешки листків до 1 см завдовжки.

У разі потреби, нарізані пагони можна зберігати, перевозити і пересилати протягом трьох-п’яти днів. Зберігати їх краще в холодильнику або холодному приміщенні, обгорнувши вологою тканиною або розміщуючи пучки певних сортів в ємкостях з водою шаром 5–7 см.

Велику увагу також необхідно приділяти добору живців для окулірування за їхньою довжиною. Слід пам’ятати, що у черешні квіткові бруньки формуються на перших 10–15 см від основи пагона. Тому для окулірування необхідно вибирати тільки пагони завдовжки понад 40 см і використовувати вічка на 15 см вище основи пагона, тобто з їхньої середньої частини, де ростові бруньки найкраще сформовані. У разі недотримання цих умов, весною наступного року на заокульованих вічках будуть утворюватися лише квітки, а ріст таких окулянтів може не відновитися (рис. 1).

 Важливо правильно зрізати щиток на живці і вставити його в розріз кори. Щоб не пошкодити судинно-волокнистий пучок, на щитку лезо ножа біля вічка треба трохи заглибити, щоб воно не вийшло прямо над вічком. Краще приживлення компонентів щеплення відбувається за найменшого шару деревини на щитку. Для цього зрізане вічко беруть за черешок середнім і великим пальцем лівої руки, а вказівним відхиляють кору щитка. Тоді деревина легко видаляється кінчиком ножа. Якщо за видалення деревини вирвано нижній пучок, то такий щиток вибраковується і замінюється іншим. У тонко зрізаного щитка видаляти деревину необов’язково. За обв’язування компонентів щеплення бруньку черешні на щитку, на відміну від зерняткових культур, залишаємо вільною, щоб не допустити її пошкодження.

Приживлюваність вічок залежить від багатьох чинників: підщепи, сорту, сумісності компонентів щеплення та їх зимостійкості. Більшість клонових підщеп, зокрема, ВСЛ-2 і Гізела 5 виявилися чутливими до вірусів кільцевої та некротичної плямистості. При щепленні зараженими живцями в місці щеплення з’являється камідь і вічко відмирає. Аналогічна реакція спостерігається у разі, коли вільні від вірусів вічка щеплюємо на заражену підщепу (рис. 2).

Для запобігання цього необхідно використовувати безвірусний підщепний та прищепний матеріал (рис. 3).

 

Зміни клімату і окулірування саджанців

Останнім часом особливу увагу приділяють вирощуванню саджанців з високою окуліровкою для їхнього кращого галуження та скороплідності. Зважаючи на зміни клімату, які особливо активно прослідковуються останнім десятиріччям, нашими дослідженнями встановлено, що в зоні Лісостепу України кращий вихід саджанців черешні забезпечувався з висотою окулірування не більше 12 см.

За висоти проведення цієї операції на рівні 20 см і вище вічка зберігалися незадовільно. Однією з причин було їхнє підмерзання. Так, взимку 2005 р., у першій декаді лютого на поверхні снігового покриву 20 см зафіксовано температуру -29°С. Особливо несприятливим для перезимівлі вічок і рослин в цілому виявився 2006 рік. Вже в другій-третій декадах січня спостерігалися істотні зниження температури на поверхні ґрунту (-26…-31 °С). Вони тривали до другої декади лютого і в той час дорівнювали -14…-21 °С.

Найнижча температура на поверхні ґрунту становила за цей період -34 °С за висоти снігового покриву 16–18 см і значно вплинула на зимостійкість вічок (рис. 4).

Підмерзання вічок негативно вплинуло й на ростові процеси окулянтів, оскільки на початку вегетації спостерігалося пізнє пробудження бруньок і відставання в рості в цілому. Тому кількість стандартних саджанців у 2006 р. була в 1,4–3,3 рази нижчою, ніж за окулірування на висоті від 5 до 12 см.

Щодо строків окулірування черешні, кращим терміном є третя декада липня–перша декада серпня. Цей показник залежно від сорту за окулірування в першій декаді вересня знижується на 10,2–

38,5%. Товщина клонових підщеп за висаджування повинна бути від 3 до 6 мм, а висота окуліровки 5–12 см над поверхнею ґрунту. Зазначені фактори забезпечують найвищий вихід садивного матеріалу черешні на таких підщепах з одиниці площі та прибутковість їхнього виробництва.

Із різноманіття щеплень, літнє — чи не найпростіше за технікою виконання. Освоївши цей спосіб, можна суттєво покращити якісні показники рослин. Адже щеплення дає змогу отримати будь-який доступний сорт або навіть кілька сортів на одному дереві.

 

О. Кіщак,  завідуюча селекційно-технологічним відділом,  Інститут садівництва НААН, доктор с.-г. наук

журнал «Пропозиція», №7-8, 2021 р.

Рис. 4. Вплив висоти окулірування на ріст саджанців черешні сорту Дончанка на підщепі ВСЛ-2

Источник: www.propozitsiya.com

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован.