Вітчизняні виробники молочних продуктів цієї категорії розпочинають літній період під впливом декількох несприятливих обставин.
Звичне для цього часу року зниження попиту поєднується зі значним збільшенням імпорту, що загострює змагання на місцевому ринку, інформує «Інфагро».
Зазначається, що на тлі загальної стагнації споживчого попиту деяким підприємствам доведеться боротися за свою частку на ринку, а окремі компанії можуть бути змушені зменшити обсяги виробництва.
«У травні до України надійшло європейського сиру (за винятком свіжих та плавлених видів) на 25% більше, ніж у квітні. Найсуттєвіше зросли поставки твердих та напівтвердих сортів – їх було закуплено на 28% більше, ніж місяцем раніше. Це на 38% перевищує показники травня 2025 року», — констатують аналітики.
Основною країною-постачальником сиру до України залишається Польща, на яку в травні припало 55% усіх поставок сичужного сиру. Істотні обсяги також надійшли з Німеччини, Нідерландів, Латвії та Чехії. Ще 16% імпорту забезпечили інші європейські держави.
«Внаслідок цього частка імпортної продукції на українському ринку напівтвердих сирів вже сягнула близько 30%. Ситуацію погіршує цінова перевага європейських виробників. На початку літа вартість так званого «кормового» сиру в Європі знову знизилася, що призвело до зменшення собівартості імпорту блочної Гауди. На цьому тлі українські напівтверді сири з вищою ціною реалізації суттєво поступаються європейським аналогам у ціновій боротьбі. Поки що виробники частково компенсують цю різницю через акційні пропозиції, однак можливості для використання такого інструменту поступово зменшуються через високу вартість сировини», — пояснюють фахівці.
Водночас українським виробникам сиру не вдається збільшити експорт. У травні за кордон було поставлено приблизно на 25% менше продукції, ніж за аналогічний період минулого року. Однією з причин цього залишається висока ціна української продукції на зовнішніх ринках.
Найбільшим покупцем українського сиру є Казахстан, на який припадає 66% усіх експортних постачань. Другим за обсягами ринком є Молдова з часткою 19%. Також український сир постачається до Азербайджану, Узбекистану та Грузії, тоді як на інші країни припадає лише 6% експорту.
«Така структура свідчить про значну залежність експортерів від ринків Центральної Азії та пострадянського простору. При цьому ключовий експортний ринок — Казахстан — має доступ до більш дешевої білоруської продукції, що ускладнює позиції українських виробників. Ціна, за якою українські сировари зазвичай пропонують традиційні напівтверді сири, обмежує їхню конкурентоспроможність на зовнішніх ринках та стримує подальше зростання експорту», — підсумовують експерти.