Українське законодавство в цій сфері поступово наближається до європейських стандартів. Усі відповідні директиви інтегровані в єдиний документ, який пройшов голосування і набуде чинності в серпні 2026 року. Цей документ – закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».
Цю інформацію озвучив Мирослав Парій, співзасновник та директор компанії «Всеукраїнський науковий інститут селекції», під час засідання Дискусійного Соєвого Клубу. Закон щодо не-ГМО: які зміни чекають на агровиробників?
«Планується, що з моменту вступу до ЄС Україна відмовиться від власного реєстру ГМО та перейме регламенти Європейського Союзу. Процедура реєстрації ГМО передбачатиме подання заявки аплікантом до Державної комісії, яка розгляне потенційні ризики та надасть рекомендації міністерству щодо дозволу на реєстрацію даного ГМО. Після внесення ГМО до державного реєстру, буде видано дозвіл на його застосування. Крім того, закон визначає правила відстеження походження ГМ-продукції, допустимий вміст ГМО в продуктах, норми щодо домішок ГМ-складових тощо», — деталізував Мирослав Парій.
Щодо сортів, буде створено додатковий розділ у чинному реєстрі сортів, де зазначатимуться зареєстровані ГМО. Після вирощування таких сортів, Україна зможе отримати товарну продукцію, яка під час перебування на ринку повинна мати можливість відстеження. Це означає, що постачальник насіння зобов’язаний вказувати наявність певного ГМО в насіннєвому матеріалі, а виробник, реалізуючи продукцію або виводячи її на ринок, повинен надати декларацію про конкретний ГМО, що міститься в ній. Кожен етап обороту має супроводжуватися відповідною документацією. Таким чином, при експорті та імпорті необхідно забезпечити простежуваність від насіння до кінцевого споживача.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
Источник: www.agroportal.ua