Воєнні запаси харчів не завжди означають, що їх можна буде отримати.

Джерело фото: Радіо Свобода

Наявність продуктових резервів в державі під час воєнного стану не є запорукою їх безумовної наявності для споживачів.

Про це повідомила голова комітету з питань євроінтеграції об’єднання «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко, інформує УКАБ.

Вона відзначила, що початковий етап широкомасштабного вторгнення характеризувався оперативним переходом від усталеної роздрібної торгівлі до антикризової логістики, а пізніше — до стабілізації та надання гуманітарної допомоги у звільнених населених пунктах. 

«Дійсно, в березні 2022 року Київ і область стикнулися не тільки з обмеженим обсягом запропонованого  продовольства, але й з непростим критичним доступом до нього. На можливість придбання продуктів харчування суттєво вплинули обмеження, пов’язані з безпекою: тривалі комендантські години, функціонування блокпостів і обмеження на пальне відчутно скоротили часові проміжки як для доставки продовольства виробниками, так і для здійснення покупок споживачами», — пояснила Олександра Авраменко. 

І акцентувала на значенні українських виробників, торгових мереж, логістичних компаній, місцевої влади та волонтерів, які в умовах військових загроз і значних збоїв змогли забезпечити функціонування продовольчих ланцюгів. Разом з тим, енергетична стабільність стала необхідною складовою продовольчої безпеки, особливо під час тривалих відключень електропостачання, низьких температур і підвищеного навантаження на генератори, складські приміщення, виробничі потужності та роздрібну торгівлю.

«Для європейських виробників і регіонів цей досвід набуває все більшої ваги. Кліматичні ризики, енергетична нестабільність, брак пального, гібридні загрози та геополітична напруженість можуть впливати на продовольчі системи по всій Європі. Україна вже зіткнулася з цими проблемами в їх найбільш інтенсивній формі та може поділитися практичними напрацюваннями для зміцнення готовності та стійкості європейських продовольчих систем», — пояснила Олександра Авраменко. 

Вона вважає, що поширення українського досвіду та практичних навичок, отриманих в умовах широкомасштабної війни, є важливою частиною більш широкої позиції УКАБ та компаній-членів щодо синергії від майбутнього приєднання до ЄС.

«Входження України до Європейського Союзу — це не тільки інтеграція України до спільного ринку та пристосування до європейських правил і норм, але і посилення самого ЄС завдяки українській витривалості, антикризовому досвіду та здатності підтримувати продовольчі системи в екстремальних обставинах. Саме тому Україна розглядає себе не тільки як майбутню частину агропродовольчої системи ЄС, а як активного учасника формування її стійкості, стратегічної незалежності та готовності до кризових ситуацій», — підсумувала експертка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *