Україна переходить до більш дієвого етапу перемовин щодо приєднання до ЄС — із визначеними пріоритетними завданнями на 2026 рік, термінами виконання основних показників і підготовкою переговорних позицій за галузевими напрямками.
Про це йшлося під час зустрічі Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення процесу переговорів стосовно вступу України до ЄС та адаптації національного законодавства до європейського, інформує пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Зокрема, було презентовано стан готовності та пріоритети впровадження норм за переговорним розділом 12 «Безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна сфера». Він охоплює широкий діапазон питань: безпечність харчових продуктів, здоров’я рослин, добробут тварин, застосування ГМО та систему державного контролю. Це один із найбільш об’ємних розділів процесу перемовин, оскільки він вимагає одночасного оновлення законодавства, розвитку інституцій та впровадження новітніх механізмів контролю.
Україна вже отримала 11 головних орієнтирів у цьому напрямку, а Національна програма передбачає 130 цілей, включаючи імплементацію 177 актів права ЄС.
Серед першочергових завдань — завершення узгодження законодавства у сфері добробуту тварин, розбудова системи офіційного контролю, реформування компетентних органів і запровадження європейських підходів у галузі засобів захисту рослин.
«Розділ 12 — серед найбільш важких і ресурсовитратних у процесі переговорів. Він включає законодавчі зміни, інституційну реорганізацію та запровадження практичних інструментів за стандартами ЄС. Наша мета — забезпечити таке впровадження європейських норм, яке підсилить конкурентоздатність українського агросектору, рибальства та аквакультури», — підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Також під час засідання обговорили основні положення щодо розділу 11 «Сільське господарство і розвиток сільських територій». Цей розділ передбачає формування систем управління державною підтримкою, моніторингу використання фінансування ЄС та цифрової інфраструктури аграрної політики.
У 2026 році основна увага буде приділена запуску Агенції з виплат, впровадженню Інтегрованої системи управління та контролю (ІСУК/IACS), створенню системи адміністрування коштів ЄС, а також розвитку цифрових рішень на основі Державного аграрного реєстру. Загалом у межах розділу передбачено 46 завдань, у тому числі імплементацію 67 актів acquis ЄС.
«2026 рік повинен стати дієвим етапом інтеграції України до Спільної аграрної політики ЄС. Наша ціль — активувати ключові інституції та цифрові системи, які гарантуватимуть прозоре адміністрування підтримкою агросектору та ефективну інтеграцію до політик ЄС», — зауважив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.
Разом з тим, серед ключових викликів залишаються потреба у великому фінансовому ресурсі, розбудова ІТ-інфраструктури, підготовка кваліфікованих фахівців і зміцнення інституційної здатності.