У січні – березні Україна відправила на експорт 15,5 млн т аграрної продукції, що в сукупності склало $6,3 млрд.
Згідно з інформацією пресслужби Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, частка сільськогосподарської продукції в загальному експорті досягла 62%, що підтверджує важливу роль галузі у формуванні валютних надходжень держави.
Підкреслюється, що ключова тенденція кварталу — збільшення вартості експорту при майже незмінних фізичних обсягах. У річному порівнянні обсяг поставок збільшився лише на 1,2%, в той час як експортна виручка зросла на 8,3%, або на $482 млн. Важливо відзначити, що даний результат досягнутий не завдяки зовнішній ціновій кон’юнктурі: індекс цін на продовольство ФАО збільшився лише на 1%. Визначальним чинником стали внутрішні структурні зміни — перш за все збільшення частки продукції з більшою доданою вартістю.
«Ми спостерігаємо виразну тенденцію: Україна поступово відмовляється від моделі експорту сировини та збільшує обсяги поставок продукції переробки. Це дає змогу отримувати більшу валютну виручку навіть при стабільних обсягах. Наша задача — закріпити цей тренд через розвиток переробки та розширення доступу до зовнішніх ринків», — підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Географічне розташування експорту залишається незмінним: країни ЄС забезпечили 49% поставок, регіон MENA (Близький Схід та Північна Африка) — 20%, Туреччина — 12%, решта країн — 18%. Разом з тим, Туреччина значно зміцнила свої позиції: її частка збільшилась з 9% до 12%, а обсяг експорту в грошовому вираженні зріс на $242 млн.
Структура експорту залишається зосередженою: головні 5 товарних категорій забезпечили 68% виручки, головні 10 — 81%. Лідерами і надалі є кукурудза, соняшникова олія та пшениця. При цьому кукурудза продемонструвала зростання як у фізичному (+18%), так і у грошовому (+17%) вираженні, переважно завдяки активному попиту з боку Туреччини. Соняшникова олія показала збільшення виручки на 20% при мінімальному збільшенні обсягів (+3%).
У той же час, експорт пшениці зменшився на 35%, насамперед через рекордний урожай в країнах ЄС. Найбільше зменшення зафіксовано на європейському напрямку (–82%). Однак, в межах кварталу спостерігається відновлення: експорт виріс з 536 тис. т у січні до 869 тис. т у березні (+62%), що створює передумови для повного використання квоти ЄС у 2026 році.
Окремо в міністерстві відзначили трансформацію експорту олійних культур. Через стимулювання внутрішньої переробки зменшується експорт сировини та збільшується частка продуктів переробки. Зокрема, у сегменті сої менше скорочення продемонстрували саме продукти переробки (макуха та олія), а не сирі боби. У ріпаковому сегменті зміни ще більш відчутні: експорт ріпакової олії збільшився більш ніж у 30 разів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
«В цілому, результати першого кварталу 2026 року свідчать про якісні зміни в агроекспорті: Україна поступово переходить від експорту сировини до продукції з більшою доданою вартістю. Уряд і надалі працюватиме над розширенням можливостей торгівлі та підтримкою переробної галузі, що є ключовою умовою для стабільного зростання економіки», — підсумували в міністерстві.