Головна функція дренажу в склянці з розсадою – відводити зайву воду від коріння, забезпечуючи їм доступ повітря.
Класти дренаж зверху – безглуздо, він повинен бути на дні, щоб створити повітряний прошарок і запобігти загниванню кореневої системи. Без отворів та шару каменів розсада задихається у «болоті».
Здається, що може бути простіше, ніж посадити насіння в землю? Однак городники-початківці роблять одну і ту ж фатальну помилку: або забувають про дренаж, або кладуть його не туди, куди потрібно.

Якщо ви поливаєте розсаду в склянках без дренажних отворів вода залишається всередині. Грунт перетворюється на в'язке болото без кисню. Коріння, позбавлене повітря, починає гнити. Підсумок: кволі, жовті паростки замість міцної розсади.
Чому дренаж має бути строго внизу
Дренаж виконує три найважливіші завдання. По-перше, він запобігає застійу води, яка згубна для ніжних корінців. По-друге, шар керамзиту або камінців створює повітряний прошарок, необхідний для нормального газообміну. По-третє, він допомагає волозі розподілятися поступово по всьому кому землі.
Укладати дренаж потрібно саме на дно, а не зверху. Товщина шару для стандартного стаканчика об'ємом 200-300 мл – 1-2 сантиметри. Зверху насипається живильний ґрунт. Якщо ж ви насипаєте каміння зверху, вони тільки заважатимуть випаровуванню вологи і не врятують коріння від перезволоження.
Ідеальна схема дренажу: на дні стаканчика робляться отвори (що більше, тим краще, сучасні контейнери нагадують решето). Потім укладається шар матеріалу, і лише потім земля. При поливі вода йде вниз, через отвори витікає у піддон, а повітря надходить до коріння через дренажний шар.
Чим заповнювати та як не помилитися
Класичний варіант – керамзит. Він легкий, недорогий та довговічний. Але він має мінус: великі фракції можуть пошкодити ніжні коріння. Для розсади краще брати дрібний керамзит чи гравій. Дроблена цегла – бюджетне рішення, але вимагає попередньої обробки, щоб видалити вапняні домішки.
Сучасна альтернатива – геотекстильні мати або спеціальні біорозкладні матеріали на основі кокосового волокна. Вони не лише відводять воду, а й повністю розкладаються у ґрунті після пересадки рослин. Це зручно: не потрібно виколупувати каміння з коріння при пікіруванні.
Категорично не можна використовувати матеріали з гострими краями, які можуть поранити коріння. Також не варто брати пісок — він занадто дрібний, забиває отвори і не створює потрібного повітряного прошарку.
Типові помилки новачків
Найпоширеніша помилка робити занадто мало дренажних отворів. Одна дірочка у центрі дна не справляється із відведенням води. Потрібно 3-4 отвори середнього розміру, а краще кілька широких прорізів по краях дна.
Друга помилка – використовувати занадто товстий шар дренажу (понад 2-3 см). У маленькій склянці це краде корисний об'єм для коріння. Рослині просто не вистачає місця для розвитку.
Третя помилка – ігнорувати якість дренажного матеріалу. Пильний, не промитий керамзит забиває пори і замість користі шкодить. Агрономи радять перед використанням будь-який дренаж промивати та просушувати.
І нарешті, четверта помилка – відмова від дренажу на користь «особливого» ґрунту. Жодний найдорожчий і пухкий ґрунт не врятує розсаду, якщо вода застоюється на дні. Дренаж – це база, аксіома, яку не можна ігнорувати.
Пам'ятайте: навіть якщо ви зробили отвори, шар дренажу є обов'язковим. Він не дає ґрунту вимиватися через дірочки і забезпечує той самий повітряний прошарок. Кладіть його на дно і ваша розсада скаже порятунок.
