У реаліях міжнародної торгівлі збіжжям трапляються регулярні затримки як з відвантаженням продукції, так і з прибуттям судна. Тому типові угоди Gafta містять так звану extension clause — положення щодо пролонгації терміну постачання. Формально, цей механізм здається простим, проте в дійсності часто стає підґрунтям для суперечок в арбітражах Gafta, особливо коли продавець за умовами CIF або С&F оформлює кілька коносаментів на різні частини вантажу.
Англійський юрист та український адвокат Данило Христич, що спеціалізується на товарних арбітражах, акцентує: extension за Gafta угодами CIF та C&F — це не автоматична пролонгація терміну, а право продавця, яке втілюється в життя виключно шляхом своєчасного повідомлення. Згідно з типовими формами Gafta (зокрема 48, 49, 64, 100), термін постачання може бути подовжений максимум на вісім діб, а розмір дисконту залежить від тривалості такої пролонгації.
Аби скористатися extension, продавець повинен надіслати повідомлення не пізніше наступного робочого дня після завершення терміну постачання. Конкретну кількість діб вказувати не потрібно — автоматично застосовується максимальний восьмиденний період.
Головне питання, яке часто виникає в суперечках: чи застосовується знижка до всього контрактного обсягу, чи лише до тієї частини вантажу, яка була відвантажена за межами початкового терміну? З точки зору формальної логіки, аргументація продавців виглядає привабливо: якщо основний обсяг був відправлений вчасно, чому знижка має розповсюджуватися на всю угоду?
Однак, практика арбітражів Gafta вказує на інше. За загальним правилом, якщо продавець використав extension clause, дисконт застосовується до повної контрактної вартості, навіть якщо фактично тільки частина вантажу була відправлена із запізненням.
Важливо пам’ятати і про ще один ризик: згідно з англійським правом, часткові поставки заборонені, якщо контракт прямо їх не допускає. Оформлення декількох коносаментів на один контрактний вантаж може бути розцінене як значне порушення, що надає покупцеві право відмовитися від продукції та вимагати компенсації збитків в арбітражі Gafta.
У той же час, у спорах важливу роль відіграють конкретні фактичні обставини. Данило Христич зауважує, що ситуація може змінитися лише за наявності чітких підстав: «Якщо покупець без застережень прийняв та оплатив першу частину вантажу за окремим пакетом коносаментів, це може трактуватися як неявна згода на часткові поставки. В такому випадку знижка дійсно може застосовуватися лише до допоставленого обсягу. Але це скоріше виняток, ніж правило».
Окремо варто звернути увагу на наслідки невідвантаження навіть у пролонгований термін. Якщо продавець активував extension clause, але не здійснив постачання в межах додаткових восьми діб, датою дефолту вважається вже продовжений термін, а не початковий часовий відрізок постачання. Це прямо впливає на обчислення збитків, які в арбітражі Gafta зазвичай визначаються як різниця між контрактною та ринковою вартістю на дату дефолту, вже з урахуванням відповідної знижки.
Тому, питання extension clause та оформлення коносаментів потребує ретельного юридичного аналізу ще на етапі виконання угоди, а не тільки тоді, коли спір вже неминучий.