Національний банк України (НБУ) з 14 січня полегшує ряд валютних обмежень і вносить уточнення до специфіки валютного регулювання з метою підтримки функціонування українського підприємництва.
Про це інформує пресцентр регулятора.
Зокрема, впроваджено нову заохочувальну межу — «позикову», щоб збільшити свободу дій українських компаній в управлінні залученими ними фінансами з-за кордону. Основна ціль таких змін — створити регуляторну основу для сприяння реструктуризації застарілих іноземних запозичень.
Обсяг «позикової» межі буде дорівнювати сумі коштів, яка надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок підприємства в українському банку після 1 січня 2026 року.
В рамках цієї межі бізнес матиме можливість провести такі операції:
- погашення старих кредитів і позик (отриманих до 20 червня 2023 року) та виплата процентів за ними;
- розрахунки за імпорт товарів, постачання яких було здійснене до 23 лютого 2021 року;
- повернення нерезиденту-покупцю авансового платежу за товар, який було сплачено до 23 лютого 2022 року;
- фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів (понад встановлену межу);
- репатріація дивідендів (понад встановлену межу).
Окрім того, НБУ дозволив вітчизняним реалізаторам та виробникам товарів переводити валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування сум за повернутий / недоставлений товар.
Зміни нададуть змогу забезпечити рівноправні умови для фізичних осіб-споживачів товарів, куплених на території України, що підтримає привабливість українських виробників. Разом з тим це не створить додаткового попиту на валюту — він знівелюється продажем валюти, яка надійшла в Україну під час придбання товару.
На додаток, НБУ запровадив декілька заходів у сфері валютного контролю за граничними термінами розрахунків за експорт товарів, а саме:
- передбачив, що вимоги щодо граничних термінів розрахунків не поширюватимуться на товари, що експортуються згідно із зовнішньоекономічним договором, право вимоги за яким перейшло до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), на суму сплаченого ЕКА страхового відшкодування експортеру товарів;
- виключив експорт страхових послуг з переліку операцій, до яких застосовується вимога щодо дотримання граничних термінів розрахунків.